Ordo salutis (лат. «порядок спасіння) — низка концептуальних кроків у рамках християнського вчення про спасіння.
Визначення Ordo salutis був визначений як «технічний термін протестантської догматики для позначення послідовних кроків у роботі Святого Духа в привласненні спасіння.» Хоча в християнському богослов'ї існує певний сенс, в якому фази спасіння є послідовними, деякі елементи розуміються як такі, що відбуваються поступово, а інші — миттєво. Крім того, деякі кроки в рамках «порядку спасіння» вважаються об'єктивними (або монергічними), здійснюваними виключно Богом, в той час, як інші вважаються суб'єктивними (або синергічними), що включають людство. Християни до протестантської Реформації, хоча і не використовували точну фразу, прагнули впорядкувати елементи спасіння. Термін «Ordo salutis» вперше був використаний лютеранськими богословами в середині 1720-х років.
Різні схеми Кальвінізм:
Напередвизначення Обрання Заклик Відродження Віра Покаяння Виправдання Адопція Свячення Непохитність УславленняАміральдизм
Напередвизначення Обрання Заклик Віра Виправдання Покаяння Виправдання Адопція Свячення Непохитність УславленняАрмініанство/Веслеянство:
Напередвизначення Обрання Покаяння Віра Умовний вибір Виправдання Відродження Адопція Свячення Напередвизначення УславленняЛютеранство
Заклик Ілюмінація Покаяння Відродження Виправдання Мистичний союз Свячення Непохитність Примітки