Рецесія, спричинена пандемією COVID-19, яку також називають Великим локдауном — це глобальна економічна рецесія, спричинена пандемією коронавірусної хвороби. Рецесія почалася в більшості країн у лютому 2020 року.

Після року економічного спаду в цілому світі, який супроводжувався стагнацією економіки та споживчої активності, локдауном внаслідок COVID-19, та іншими запобіжними заходами, які запроваджувалися на початку 2020 року, світова економіка увійшла у кризу. The return of Keynesianism? Exploring path dependency and ideational change in post-covid fiscal policy. Policy & Society. Volume 41, Issue 1, January 2022, Pages 68–82 За 7 місяців всі розвинені економіки світу увійшли до стану рецесії.

Першою серйозною ознакою рецесії став крах фондового ринку 2020 року, коли основні фінансові індекси наприкінці лютого та в березні впали на 20–30 %. Відновлення почалося на початку квітня 2020 року; до квітня 2022 року ВВП більшості великих економік або повернулися до допандемічного рівня, або перевищили його, а багато ринкових індексів відновилися або навіть до кінця 2020 року встановили нові рекорди.

Під час рецесії в багатьох країнах надзвичайно високо та швидко зріс рівень безробіття. До жовтня 2020 року в США було подано понад 10 мільйонів заявок на отримання допомоги з безробіття , що перевантажило комп'ютерні системи та бази даних заявок на фінансоване державою страхування від безробіття. Організація Об'єднаних Націй у квітні 2020 року передбачила, що глобальне безробіття у другому кварталі 2020 року спричинить зникнення 6,7 % робочих годин у всьому світі, що еквівалентно 195 мільйонам штатних працівників. Очікувалося, що в деяких країнах рівень безробіття становитиме близько 10 %, а в найбільш постраждалих від пандемії країнах рівень безробіття буде ще вищим. Країни, що розвиваються, також постраждали від падіння кількості грошових переказів , і появи голоду, пов'язаного з пандемією COVID-19.

Рецесія та супутня нафтова війна 2020 року між Росією та Саудівською Аравією призвели до падіння цін на нафту, краху туристичної галузі, готельної індустрії та енергетики; та призвели до спаду споживчої активності в порівнянні з попереднім десятиліттям. Світова енергетична криза 2021—2022 років була спричинена глобальним різким зростанням попиту, коли світ вийшов із ранньої рецесії, спричиненої пандемією, зокрема через високий попит на енергію в Азії. Ситуація ще більше погіршилася реакцією на загострення російсько-української війни, що продовжилося російським вторгненням в Україну у 2022 році та борговим дефолтом Росії у 2022 році.

Передумови

Корпоративна боргова бульбашка Після фінансової кризи 2007—2008 років відбулося значне зростання корпоративного боргу, який зріс з 84 % валового світового продукту у 2009 році до 92 % у 2019 році, або близько 72 трильйонів доларів. У 8 найбільших економіках світу — Китаї, США, Японії, Великій Британії, Франції, Іспанії, Італії та Німеччині — загальний корпоративний борг становив близько 51 трильйона доларів у 2019 році порівняно з 34 трильйонами доларів у 2009 році. У випадку погіршення економічного клімату компанії з високим рівнем боргу ризикують стати неспроможними сплачувати свої відсотки кредиторам або рефінансувати свій борг, що змусить їх до реструктуризації. У 2019 році Інститут міжнародних фінансів прогнозував, що під час економічного спаду, вдвічі більшого, як криза 2008 року, нефінансові компанії заборгували б 19 трильйонів доларів США без прибутків, щоб покрити процентні виплати за випущеними боргами. У 2018 році міжнародна консалтингова компанія McKinsey & Company попереджав, що найбільші ризики будуть для ринків, що розвиваються, таких як Китай, Індія та Бразилія, де 25–30 % облігацій випущено високоризиковими компаніями.

Глобальна економічна рецесія у 2019 році Протягом 2019 року МВФ повідомляв, що світова економіка переживає «синхронне уповільнення», яке стало найповільнішим темпом з часів світової фінансової кризи. На споживчому ринку з'явилися «тріщини», оскільки ринки по всьому світу почали страждати внаслідок різкого погіршення виробничої діяльності. Вважалося, що глобальне зростання досягло піку в 2017 році, а загальний обсяг промислового виробництва у світі почав стійко падати на початку 2018 року. МВФ назвав підвищену торговельну та геополітичну напруженість основною причиною уповільнення, вважаючи, що Брекзит і торговельна війна між Китаєм і США стала основною причиною уповільнення економіки в 2019 році, тоді як інші економісти виною уповільнення назвали проблеми з ліквідністю.

У квітні 2019 року крива дохідності США перевернулася, що викликало побоювання рецесії в 2020 році в усьому світі. Перевернута крива дохідності та побоювання торговельної війни між Китаєм і США спричинили розпродажі на світових фондових ринках у березні 2019 року, що викликало більше побоювань щодо неминучості рецесії. Зростання рівня боргу в Європейському Союзі та США завжди викликало занепокоєння економістів. Однак у 2019 році це занепокоєння посилилося під час економічного спаду, і економісти почали попереджати про «боргову бомбу», яка може статися під час наступної фінансової кризи. Борг у 2019 році був на 50 % більшим, ніж під час фінансової кризи 2007—2008 років. Низка економістів стверджували, що цей зростаючий борг є причиною дефолту низки економік і підприємств по всьому світу під час рецесії. Перші ознаки проблем, що призвели до краху, відбулися у вересні 2019 року, коли Федеральна резервна система США почала втручатися в роль інвестора для надання коштів на ринках РЕПО; за цей час ставка РЕПО овернайт підскочила вище безпрецедентних 6 %, що могло зіграти роль вирішального фактору в запуску подій, які призвели до краху.

Торгова війна між Китаєм і США Торгова війна між Китаєм і США тривала з 2018 до початку 2020 року, і завдала значної шкоди світовій економіці. У 2018 році президент США Дональд Трамп почав встановлювати тарифи та інші торговельні бар'єри для Китаю з метою змусити його внести зміни в те, що США описує як «несправедливу торговельну практику». Серед цих торговельних практик та їхніх наслідків — зростаючий торговельний дефіцит, крадіжка інтелектуальної власності та швидке заволодіння американськими технологіями Китаєм.

У Сполучених Штатах торговельна війна призвела до боротьби за свої права фермерів і виробників, і підвищення цін для споживачів, що призвело до того, що виробничі галузі промисловості США увійшли в «м'яку рецесію» протягом 2019 року. В інших країнах вона також завдала економічної шкоди, зокрема це спричинило бурхливі протести в Чилі та Еквадорі внаслідок стрибків цін на транспорт та енергію, хоча деякі країни виграли від збільшення виробництва, яке заповнило прогалини внаслідок скорочення експорту з Китаю і США. Це також призвело до нестабільності фондового ринку. Уряди кількох країн, у тому числі й Китаю та Сполучених Штатів, вжили заходів для усунення певної шкоди, спричиненої погіршенням відносин між Китаєм і Сполученими Штатами та тарифами «око за око». Існує думка, що під час рецесії спад попиту та промислового виробництва внаслідок торгової війни погіршив економічну кризу.

Брекзит В Європі економіка зазнала перешкод через невизначеність навколо виходу Великої Британії з Європейського Союзу, більш відомого як Брекзит. Економічне зростання в Британії та ЄС стагнувало протягом 2019 року перед Брекзитом, головним чином через невизначеність у Великій Британії, спричинену політичними діячами та рухами, які прагнули виступити проти виходу з ЄС, скасувати або іншим чином перешкодити вступу в силу результатів референдуму 2016 року щодо виходу Британії з ЄС, що призвело до затримок і подовжень різноманітних процедур. Сполучене Королівство пережило «майже рецесію» у 2019 році, що послабило британську економіку на початку 2020 року. Багато компаній покинули Велику Британію, щоб переїхати до ЄС, що призвело до втрат у торгівлі та економічного спаду для як членів ЄС, так і Великої Британії.

Супутні обтяжуючі події

Криза ліквідності Evergrande у 2021 році У серпні 2021 року повідомлено, що другий за величиною забудовник Китаю «Evergrande Group» має заборгованість на 300 мільярдів доларів. Оскільки компанія пропустила кілька термінів оплати у вересні 2021 року , склалося враження, що компанія зазнає краху без втручання уряду, оскільки акції компанії тоді впали на 85 %. Оскільки Китай є другою за величиною економікою у світі, а нерухомість становить значну частину ВВП країни, то це загрожувало ще більшою дестабілізацією рецесії внаслідок COVID-19, особливо враховуючи, що Китай на той час знаходився на глибині бульбашки нерухомості, що перевищила бульбашку нерухомості Сполучених Штатів Америки, яка призвела до попередньої глобальної рецесії.

Світова енергетична криза 2021—2022 років і санкції проти Росії Глобальний дефіцит енергії у 2021—2022 роках є останнім у серії циклічних дефіцитів енергії, які спостерігалися за останні 50 років. Нарощування кількості російських військ біля кордонів України та наступне вторгнення також поставили під загрозу постачання енергоносіїв з Росії до Європи, водночас збільшуючи вартість нафти, що змушує європейські країни диверсифікувати джерела імпорту енергії. Економічні наслідки глобальної енергетичної кризи 2021—2022 років і російського вторгнення в Україну в 2022 році вплинули на ціни на нафту в усьому світі, особливо безпрецедентні заходи, вжиті щодо відключення Росії від системи SWIFT, і запровадження комплексних санкцій проти Росії. Перед офіційним повідомленням щодо заборони на імпорт 8 березня 2022 року з'явились повідомлення про запропоновані США та ЄС заборони на імпорт російської нафти та газу. Це було на додаток до вже існуючих дій, вжитих американськими компаніями щодо кількох російських організацій, пов'язаних із російським урядом, причому торговий статус Росії також ставився під сумнів з міркувань безпеки. До введення заборони вартість російського рубля рекордно впала, незважаючи на те, що ціна на нафту досягла максимуму за 14 років. Повідомлялося, що переговори про запровадження міжнародного енергетичного ембарго вплинули на російський нафтовий ринок через попередні побоювання інвесторів , і до 10 березня з'явилися повідомлення про те, що агентство Fitch знизило борговий рейтинг Росії з «B» до «C», що вказує на те, що потенційний дефолт Росії був неминучим. Зрештою, після 27 червня 2022 настав дефолт російського боргу.

Причини Пандемія COVID-19 є найбільш руйнівною пандемією з часів іспанського грипу в 1918 році. Коли наприкінці 2019 року розпочалась пандемія, а потім у 2020 році світ переживав економічну стагнацію та значний спад споживання. Більшість економістів вважали, що наближається рецесія, хоча й не дуже серйозна. В результаті швидкого поширення хвороби в усьому світі влада багатьох країн ініціювали запровадження локдауну, щоб стримати поширення COVID-19. Це призвело до колапсу низки галузей промисловості та продажу товарів водночас, та створило великий тиск на банки та зайнятість населення. Наслідком цього став крах фондового ринку, а згодом і рецесія. Унаслідок нових заходів соціального дистанціювання, запровадженим у відповідь на пандемію, карантинні заходи спричинили вплив на більшу частину світової економіки.

Пандемія COVID-19