Кантонська опера є однією з основних категорій китайської опери, що походить з провінції Гуандун на півдні Китаю. Вона популярна в Гуандуні, Гуансі, Гонконзі, Макао та серед китайських громад у Південно-Східній Азії. Як і всі версії китайської опери, це традиційний китайський вид мистецтва, що включає музику, спів, бойові мистецтва, акробатику та акторську гру.
історія Існують суперечки щодо походження кантонської опери, але загальновизнано, що опера була привезена з північної частини Китаю та повільно мігрувала до південної провінції Гуандун наприкінці 13 століття, під час пізньої династії Південна Сун. У 12 столітті існувала театральна форма під назвою Наньсі, або «південна драма», яку розігрували в публічних театрах Ханчжоу, тодішньої столиці Південної Сун. Після вторгнення монгольської армії імператор Гун із династії Сун утік із сотнями тисяч людей Сун у Гуандун у 1276 році. Серед них були виконавці Нансі з Чжецзяна, які привели Нансі до Гуандуну та допомогли розвинути оперні традиції на півдні.
Сьогодні виконуються багато відомих опер, як-от «Ді Ню Хуа» за часів династії Мін і «Пурпурова шпилька» за часів династії Юань із текстами та текстами кантонською мовою. До 20 століття всі жіночі ролі виконували чоловіки.
Рання розробка в Шанхаї У 1840-х роках велика кількість бізнесменів Гуандуну приїхали до Шанхаю за можливостями. Вони володіли багатими ресурсами, тому їх вплив у Шанхаї поступово зростав (Song, 1994). Пізніше були створені різні асоціації кланів, щоб спонсорувати різні культурні заходи, однією з яких була кантонська опера. З 1920-х по 1930-ті роки розвиток кантонської опери в Шанхаї був дуже вражаючим (Chong, 2014). У той час універмаги, відкриті кантонськими бізнесменами в Шанхаї, мали свої кантонські оперні театральні компанії. Крім того, літератори Гуандуну в Шанхаї завжди докладали великих зусиль для просування опери Гуандуну. Газета записала, що «кантонські опери часто грали в той час. А актори, які приїжджали виступати в Шанхай, були дуже відомі. Щоразу багато кантонських купців бронювали, щоб запросити своїх гостей насолодитися оперою». (Cheng, 2007)
Розробка в Гонконзі Починаючи з 1950-х іммігранти втекли з Шанхаю в такі райони, як Норт-Пойнт. Їхній приїзд суттєво збільшив коло шанувальників кантонської опери. Крім того, китайський уряд хотів донести послання соціалістичної революції до китайського народу під колоніальним правлінням у Гонконзі. Агенти китайського уряду заснували газетні платформи, такі як Ta Kung Pao () і Chang Cheung Hua Pao (), щоб популяризувати кантонську оперу серед гонконзької аудиторії. Ці нові платформи використовувалися для просування нових випусків Cantonese Opera. Це допомогло підвищити популярність кантонської опери серед гонконзької публіки. Поступово кантонська опера стала частиною щоденної розважальної діяльності в колонії.
Популярність кантонської опери продовжувала зростати протягом 1960-х років. Більше театрів було засновано в Шеун Ван і Сай Ван, які стали важливими розважальними районами. Пізніше вистави почали проводити на дитячих майданчиках, що дало більше можливостей для розвитку кантонської опери в Гонконзі. У міру того, як розмаїлися місця проведення, розширилася й різноманітність аудиторії. Однак кантонська опера почала занепадати, оскільки наприкінці 1960-х років почали розвиватися телебачення та кіно. Порівняно з кантонською оперою кіно було дешевшим, а телебачення зручнішим. Згодом деякі театри почали перепрофільовувати під комерційні чи житлові будинки. Зменшення кількості доступних театрів ще більше сприяло занепаду кантонської опери на території.
Після знесення театру Лі та закриття багатьох сцен (театр Тай Пінг, театр Ко Шинг Паладіум, театр Астор або колишній театр По Хінг, парк розваг Кай Так і парк розваг Лай Чі Кок), які були присвячені кантонському жанру Протягом багатьох десятиліть гонконзький театр «Сонячне проміння» є одним з останніх об'єктів, які все ще стоять, де демонструється кантонська опера.
На початку 1980-х Люн Хонвай був одним із перших у своєму поколінні Асоціації китайських художників Гонконгу (hkbarwo), який проводив уроки та активно брав участь у пошуку талантів. Класи Кантонської оперної академії Гонконгу почалися в 1980 році.
Щоб інтенсифікувати освіту в кантонській опері, у 1998 році за підтримки Гонконзької академії виконавських мистецтв вони почали проводити вечірні заочні сертифікаційні курси навчання кантонській опері. У 1999 році Асоціація та Академія далі провели дворічну денну дипломну програму з виконавського мистецтва в Кантонській опері з метою підготовки професійних акторів і актрис. З метою подальшого підвищення рівня студентів Асоціація та Академія в наступному навчальному році започаткували поглиблений курс кантонської опери.
Останніми роками Рада розвитку мистецтв Гонконгу надала гранти Лабораторії кантонської опери «Любов і віра» для проведення класів кантонської опери для дітей та молоді. Департамент дозвілля та культурних послуг також профінансував Міжнародну асоціацію театральних критиків (відділення в Гонконзі) для впровадження «Схеми культурних посланників для кантонської опери» для просування традиційних китайських постановок у суспільстві.
Крім того, уряд Гонконгу планував просувати кантонську оперу через різні канали зв'язку. Вони хотіли побудувати більше театрів для глядачів Гонконгу, щоб мати більше можливостей насолоджуватися кантонською оперою. Також планується розвиток професійних талантів у кантонській опері. Кантонська опера стала частиною обов'язкового предмету «Музика» в початковій школі. Для вчителів Освітнє бюро надало деякі навчальні та навчальні матеріали, пов'язані з кантонською оперою.
Мистецькі фестивалі У перше десятиліття фестивалів мистецтв у Гонконзі та фестивалів азійського мистецтва, кантонські оперні вистави внесли ті, хто представляв левову частку ринку (відомі трупи, відомі виконавці Ланг Чі Бак, а також Люн Сінг По у свої золоті роки або видатні виконавці у розквіті сил):
Фун Вонг Нуі (1925–1992) 1974, 2-й Гонконзький фестиваль мистецтв (самофінансування 3 назви) 《薛平貴》 Сюе Пінгуй 《胡不歸》 Час повертатися додому 《貍貓換太⼦》 Заміна принца на єнота 1979, 7-й Гонконзький фестиваль мистецтв* 1980, 8-й Гонконзький фестиваль мистецтв
Лам Кар Сінг (1933—2015), носій традиції, переданої Сіт Ґок Сіном, власник торгової марки/традиції (особисте мистецтво замість прибуткової кар'єри «за наймом» у кіно чи на сцені), а також репетитор-волонтер двом (Farewell of Zhu Bian Returns to Court《朱弁回朝》之「送別」 1987, 2008Song 6 of Lam Ka Sing Best Selection 3.《情醉王大儒》之「供狀」) студентамLam talked about spy or espionage among those around him, on radio in mid1980s.「紅伶訴心聲」, обраним безпосередньо зі шкіл
1976, 1-й Фестиваль мистецтв Азії 1977, 2-й Фестиваль мистецтв Азії 《雙槍陸文龍》 Лу Вень-лонг 《紅樓寶黛》 Бао і Дай з Червоної палати 1978, 6-й Гонконзький фестиваль мистецтв* 《梁祝恨史》 Любителі метеликів Титул Ям-Фонг Протягом двох десятиліть постійна співпраця з Лі Бо-ін У 1976 році Лун Кім Сан втратив єдину сумісну партнерку для цього титулу Одна з багатьох простежуваних художніх інтерпретацій тієї самої легенди У листопаді 1987 року Лем створив власний (як і раніше проти Лі Бо-ін) і зробив його сучасною переважаючою версією.
1978, 3-й Фестиваль мистецтв Азії 1980, 5-й Фестиваль мистецтв Азії 1982, 7-й Фестиваль мистецтв Азії 1984, Двотижневий китайський оперний театр (кит. 中國戲曲匯演) 《胡不歸》 Time To Go Home – сучасна переважна версія 《雷鳴金鼓戰笳聲》 Звуки бою 《三夕恩情廿載仇》 Романтика та ненависть 《無情寶劍有情天》 Безжальний меч під милосердним небом
Востаннє як Ланг Чі Бак (1904—1992), так і Люн Сінг По виступали в 1979 році.
Лун Кім Санг: 1983, 8-й Фестиваль мистецтв Азії 1984, 9-й Фестиваль мистецтв Азії 《帝女花》 Ді Ню Хуа 《紫釵記》 Фіолетова шпилька 《紅樓夢》 Сон у червоному теремі 40 років після найвідомішої ролі та титулу Яма (навпроти Чан Їм Нунга) у 1944 році Новий сценарій дебютував у листопаді 1983 року Сучасна переважна версія 《花田八喜》 Помилка на фестивалі квітів 《再世紅梅記》 Перевтілення красуні 《牡丹亭驚夢》 The Peony Pavilion 1985, 10-й фестиваль мистецтв Азії
Невідомих груп експериментального характеру, не кажучи вже про тих, хто пізнього буму не мав ринкової вартості, не було на карті чи в голові тих, хто організовував ці заходи. Це змінилося з тих пір, як у 40-х роках Люн Хон-Вай знайшов свій шлях до трампліна або стартового майданчика, який він бажав для домашніх проектів різного характеру.
Державне фінансування Продовжувати традицію, передаючи те, що старійшини та ветерани успадкували від попередніх поколінь, і покращувати сталість за допомогою нової оригінальної музики, текстів і сценаріїв.
Фонд розвитку кантонської опери Рада розвитку мистецтв Гонконгу, гранти
Спадщина є таким же абстрактним поняттям, як і традиції, тоді як грошова підтримка реальна. Однак старости не є омбудсменами в жодному сенсі, і вони беруть державні кошти з власних причин. Тобто вони стоять по коліно в комерційних виступах, навіть будучи членом вищевказаних організацій.
Юрень століття тому може бути ад'юнкт-доцентом зараз у Гонконзі. Ма Се Цанг у фільмі під назвою « Велика гроза» (1954) продемонстрував, як юурен веде бізнес у громаді.
Люн Хон-Вай, який задає моду, розповів на камеру про свою доктрину, пов'язану з новими творами, які він написав, і грошовою підтримкою від різних органів влади Гонконгу. Тобто мистецькі фестивалі дали йому фінансові кошти, ідентичність, рекламні ресурси та можливості, яких інакше не було. Допитливий глядач отримує непогані касові збори лише за 2–3 покази однієї новинки. Крім того, він заплатив лише 50 % за те, щоб зібрати нові костюми для своїх вистав для майбутніх виступів різних творів.
У 2015 році класика Сісти Кок Син принесла понад 105 200 гонконзьких доларів. Батьки, які разом мали понад 100 років досвіду, виявили, що ділитися сценою зі своїм сином неможливо без субсидій від Golden Will Chinese Opera Association та Wan Fai-yin, Christina.
Time To Go Home відрізняється від тих, що Леунг дебютував на фестивалях мистецтва з:-
Ця класична композиція Sit 1939 року стала обрядом для нових виконавців, щоб стати видатними головними чоловічими ролями. Це стосується лише мінімальних костюмів, реквізиту та чисельності команди. Він популярний як післяобідній наповнювач у виконавців третього рівня в бамбукових театрах.
У 2019 році Юен Сіу Фай сказав на радіо, що, на його думку, доступне фінансування робить бенефіціарів фінансово безвідповідальними, на відміну від нього самого та інших, які вкладають власні гроші в рот. Юен, який регулярно працює в трупах із забезпеченим державним фінансуванням, не встановив зв'язку між своїми двома ролями.
На відміну від Африки, усе село несе відповідальність за виховання дітей лише певного натовпу. І політичні, і соціальні гуаньсі створюють або ламають майбутнє перспективних виконавців так само, як пам'ятають Бак Юк Тонга як одну з чотирьох суперзірок чи ні. За словами Юена, Бак є антикомуністом, і тому його статус у материковому Китаї (КНР) інший.
Краудфандинг
Приватне фінансування
Мистецтво Fong Yim-fun Sustainability Project, Shaw College, КУГ.У серпні 2014 року була офіційно відкрита галерея веселого мистецтва Фонг Йім.Background and Objectives Last Updated on Tuesday, 17 July 2018 Доктор Ян Люн Їм Фун Кеті, почесний довічний голова правління, пожертвувала одне зі своїх володінь під постійний офіс Асоціації китайських художників Гонконгу, щоб забезпечити резиденціями літніх музикантів.
Стрибок через акулу У 2019 році Юен Сіу Фай сказав, що старі виконавці повинні залишатися в центрі сцени до тих пір, поки вони хочуть займати центральне місце, замість того, щоб ділитися, не кажучи вже про те, щоб поступатися центром уваги наступним або навіть молодшим поколінням. Юен наполягає, що виконавці без мішків під очима не можуть бути хорошими.