Лінійні кораблі класу «Сент-Вінсент» — три дредноути, побудованих для Королівського флоту в першому десятилітті 20-го століття.
Конструкція
Фактично являли собою вдосконалений попередній клас «Беллерофон» з новими гарматами головного калібру з подовженим стволом, дещо посиленим бронюванням, що призвело до деякого зростання розмірів. (довжини на 3 м. та водотоннажності на 600 тон).
Представники Назва Будівництво Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля Сент-ВінсентHMS St Vincent Портсмут Зданий на злам 1 грудня 1921 року КоллінгвудHMS Collingwood Девонпорт Зданий на злам 12 грудня 1920 року ВенгардHMS Vanguard Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернесс Вибухнув та затонув у Скапа-Флоу 9 липня 1917 року
Служба Кораблі-побратими провели всю свою кар'єру в Домашньому та Великому флотах. Крім участі у Ютландській битві у травні 1916 р., а також безрезультатній операції 19 серпня того ж року, коли німецький флот знову виходив у море, їхня служба під час Першої світової війни загалом складалася зі звичайного патрулювання та навчання в Північному морі.
«Венгард» був знищений у 1917 році вибухом власних боєприпасів, екіпаж майже повністю загинув. Два кораблі, які залишилися, застаріли до кінця війни в 1918 році і перебували або в резерві, або використовувалися як навчальні кораблі, перш ніж були продані на металобрухт на початку 1920-х років. Чимало матеріалів з «Венгарда» було піднято перш ніж його оголосили місцем військового поховання. З 2002 року воно було визначено як контрольоване місце відповідно до Закону про охорону військових останків 1986 року, і занурення на затонулий корабель взагалі заборонено.
Примітки