Раду́шне — селище Криворізького району Дніпропетровської області. Входить до складу Новопільської сільської громади. Колишній центр Радушненської селищної ради. Початок заселення відбувався ще в середині XIX століття. Офіційно селище засноване в 1930 році. Має статус селища з 2024 року. Населення за переписом 2001 року становило 3366 осіб. Густота 748 осіб/км². Площа селища 4,5 км². Селище газифіковане, телефонізоване.
Розташування
Селище Радушне розташоване на південному заході області. Межує із південно-східними околицями Кривого Рогу. Входить до складу Криворізького району. Знаходиться за 1.5 км з правого берегу Південного водосховища. Через Радушне проходить автошлях та Придніпровська залізниця, станція Радушна. Найближчі міста та селища: Кривий Ріг (Північний Захід), Миролюбівка, Гречані Поди (Південь), Новий Шлях, Веселе, Нова Зоря (Північний Схід), Нива Трудова, Апостолове (Схід).
Назва Селище названо в честь станції «Радушна». Офіційна назва селища — Радушне, однак більшість мешканців називають селище — Радушна.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська310692.28%російська2367.01%білоруська100.30%румунська30.09%вірменська20.06%болгарська10.03%інші/не вказали80.23%Усього3366100%
Історія Заселення селища пов'язане із залізничною станцією. Згідно переказів старожилів станцію збудовано десь в 1878 році. Належало поселення поміщику на прізвище Радушний. Так з'явилася станція, а пізніше — саме селище Радушне. Офіційно ж селище засноване в 1930 році.
В 1958 році селищу Радушне надано статус селища міського типу. З 1966 по 1977 роки, велось активне заселення сімей в нові квартири.
1958 р. — відкриває двері середня школа, першим директором був Соловйов Федір Іванович, 1959 р.- Радушненська амбулаторія, головний лікар — Ніколенко Алла Тимофіївна, будинок культури, бібліотека. Будуються дошкільні заклади «Ромашка», «Івушка», «Рябінка».
З 1965 р. в селищі Радушне у будівлі Будинку культури розміщується селищна рада. Її перший голова — Близнюк Максим Сазонович. Саме при ньому почалося будівництво центральних водопроводів.
З лютого 1972 року по березень 1996 року у селищній раді працює Сільгета Наталія Павлівна. У період її роботи почалися роботи по газифікації селища, відкрито нове приміщення амбулаторії, обладнано медкабінети та кімнати денного стаціонару. У 2005 році 75 років відмітили радушненці з дня заснування підприємства «Кривбаспромводопостачання». На базі колишнього КСП «Радушний» тепер організоване ТОВзІІ «Агросвіт».
У ніч проти 30 липня 2026 року армія РФ атакувала Радушне двома балістичними ракетами, одна з яких влучила у приватний будинок, де мешкала багатодітна родинаhttps://suspilne.media/dnipro/1370102-u-radusnomu-poprosalisa-z-clenami-rodini-voronovih-aki-zaginuli-cerez-raketnij-udar/. Шестеро людей загинули, з них троє — діти. Дев'ятеро — дістали поранення, ще п'ятьох вважають зниклими безвісти. Згодом заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив, що ракета відхилилася від запланованої російськими військовими цілі приблизно на 15 кмhttps://nv.ua/ukr/ukraine/events/pivnichnokoreyska-raketa-yaka-u-radushnomu-vbila-cilu-rodinu-vidhililasya-vid-cili-priblizno-na-15-km-50631229.html.
На території селища діють дві церкви, одна з них парафії ПЦУ Храм Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться на вул. Центральній, 12-А, та є Дім Молитви. Ансамбль народної пісні «Радушаночка» виборював перші місця на районних фестивалях, нагороджувався грамотами обласної, районної рад.
Постаті Іванов Анатолій Анатолійович (1976—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Марчук Євген Миколайович (1988—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Школа
Неофіційна топоніміка
Мешканці селища вживають такі назви на позначення його частин:
Південно-східний район — «Горіхова роща»; Північно-східний район — «Елеватор»; Північно-західний район — «Моноліт»; Південно-східний район — «Канал» Центр — «Перехрестя»; Найпівнічніші райони — «Корея».
Вулиці В селищі Радушне перейменували вул. Гайдара — Григорія Гайдара, вул. Дзержинського — Іванова, вул. Жовтнева — Карпенка, вул. Калініна — Вишнева, вул. Чапаєва — Марчука.
Список
Сучасність У Радушному працюють такі підприємства: Радушнянська філія ВАТ «Розівський елеватор»; завод «Буддеталь» ВАТ «Дніпроспецбуд»; Державне підприємство «Криворізьке лісове господарство»; сільськогосподарське підприємство — ТзОВ «Агросвіт». ПП «ЕДВАНС КР» (Митниця; Автобаза Криворізьке керівництво гідромеліорації № 12; Підприємницький участок «Кривбасснаб»; Підприємницький участок «Кривбаспромводопостачання»; Електро підстанція «Південна»; Газоперекачуюча стінція «Радушне»;
Селище Радушне повністю газифіковане і забезпечене водопостачанням.
В селищі є школа (Радушанська СЗШ), дитсадок (Ромашка), селищна бібліотека, медична амбулаторія, 2 церкви (Київського та Московського патрархату), Молитовний дім, заложене місце для храму..
На території селища, встановлено три братських могил воїнів.
Через Радушне проходить автошлях та Придніпровська залізниця.
Спортивне життя В селищі Радушне є два футбольних клуба: Ентузіаст та Радушне.
Галерея
Джерела
Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 335
Примітки
Література Раду́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335
Посилання Сайт селища Радушне Сайт Криворізької РДА Сайт Радушанської СЗШ