Лабунський повіт (), або Лабунський округ () — повіт Волинського намісництва Російської імперії у 1795—1797 роках. Центром повіту було місто Лабунь.
Історія
року на землях Речі Посполитої, анексованих у 1793 і 1795 роках Російською імперією і включених до Брацлавської та Заславської губерній і Кам'янецької області, створені Волинська, Брацлавська і Подільська губернії, які в наступних офіційних документах часто також називали намісництвами.
затверджений поділ Волинської губернії (намісництва) на 13 округів, одним з яких став Лабунський округ (повіт). року імператорським указом були затверджені герби повітових міст новостворених губерній, серед яких і герб Лабуні — центру Лабунського повіту.
Серед поселень повіту були: Лабунь, Полонне, Миропіль, Коростки, Любар, Остропіль, Рогізна, Пасічна, Гриців, Онишківці, Корпилівка, Роговичі, Жолудки, Баранівка, Табори, Марківка та інші. Повіт межував з Заславським (на заході), Новоград-Волинським (на півночі), Чуднівським (на сході) повітами та з Подільським і Брацлавським намісництвами на півдні.
Указом від року російський імператор Павло I затвердив новий поділ країни на губернії, однією з яких була Волинська губернія. Указом від року затверджено нові межі Волинської губернії, за якими через те, що населення повіту становило менш як 40 тис. осіб, Лабунський повіт і місто Лабунь стали заштатними й задля зручності включені до сусіднього Житомирського повіту.
Див. також Лабунська волость
Примітки
Джерела Близняк М. Інвентар Лабуні за 1788 рік / Камянець-Подільський 2022.
Указ № 17.352. Именный, данный Сенату. — О учреждении Волынской и Подольской губерний первой из 13, а последней из 12 уездов. 5 (16) июля 1795 года. // Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ), Собрание Первое. 1649—1825 гг. Санкт-Петербург, 1830. Том 23, С. 727—728.