Стефано Боттарі (; 6 березня 1907 року, Ф'юмедінізі — 11 лютого 1967 року, Болонья) — італійський мистецтвознавець, фахівець із середньовічного та сучасного мистецтва.
Біографія Стефано Боттарі народився 6 березня 1907 року у Ф'юмедінізі, у сусідньому місті Італа у нього були близькі люди, і він там проводив важливу наукову та навчальну діяльність. Він розпочав свою навчальну діяльність з курсу архітектури в Університеті Мессіни. 5 листопада 1931 року він отримав диплом від Катанійського університету з дисертацією про Мікеланджело.
Боттарі почав викладати в 1935 році, отримавши посаду професора історії середньовічного та сучасного мистецтва в університеті Мессіни. 1937 року він отримав цю ж посаду на факультеті літератури Катанійського університету, а в 1939 році був призначений професором історії середньовічного та сучасного мистецтва в Мессіні. Після подальшого періоду викладання в Катанії з 1957 року він отримав престижну кафедру в Болонському університеті. У своїй діяльності він також займався каталогізацією та реставрацією творів мистецтва (консультування пінакотеки Дзелантеа в АчиреалеVedasi la voce Pinacoteca Zelantea) та публікаціями у журналі «Критичне та сучасне мистецтво» (). Помер у Болоньї 11 лютого 1967 року.
Основні роботи Il Duomo di Messina, 1939 Frammenti figurati in gesso di arte arabo-normanna rinvenuti in Itala, 1931 La critica figurativa e l'estetica moderna, 1935 Storia dell'arte I, l'arte classica e medioevale, 1937 Chiese Basiliane della Sicilia e della Calabria, 1939 Antonello da Messina, 1939 e 1953 Storia dell'arte Italiana, vol I e II Michelangelo, 1941 I Mosaici della Sicilia, 1943 Monumenti svevi di Sicilia, 1950 Pittura del 400 in Sicilia, 1954 L'arte in Sicilia, 1962 Saggi su Nicola Pisani, 1969
Виноски
Посилання
La biografia è stata tratta da questa pagina Web