Мері Беатріс Девідсон Кеннер ( — ) — афроамериканська винахідниця, яка за своє життя отримала п'ять патентів. Рекордсменка серед темношкірих жінок за кількістю патентів від уряду США. Перший і найвідоміший патент Кеннер 1957 року — гігієнічний пояс, який став попередником гігієнічних прокладок. У 1920-х роках вона винайшла пояс, але не змогла отримати патент, а намагаючись продати продукт зіткнулася з расизмом. Наступні чотири патенти Кеннер — гігієнічний пояс із вологостійкою кишенею, тримач для туалетного паперу, таця з твердою поверхнею та кишенею для зберігання предметів для інвалідних візків / ходунків, а також настінна мийка з масажером для спини.

Молодість і освіта Народилася 17 травня 1912 року у Монро, штат Північна Кароліна, у родині винахідників. Її батько, Сідні Натаніель Девідсон, — автор пристрою для прасування туристичного розміру, а її дідусь по материнській лінії Роберт Фромбергер винайшов триколірну лампочку для подачі сигналу потягам і носилки на колесах для автомобілів швидкої допомоги. Її сестра Мілдред Девідсон Остін Сміт (1916—1993) у 1980-х роках запатентувала настільну гру «Family Treedition». Зацікавленість родини у винахідництві надихала Кеннер з самого раннього дитинства. Коли їй було 6 років вона працювала над розробкою самозмащувальної дверної завіси. Протягом усього дитинства Кеннер намагалась створити й інші винаходи, зокрема портативну попільничку, яку можна прикріпити до пачки цигарок, додавання губки до кінчика парасольки для вбирання дощової води.

Освіта Кеннер закінчила середню школу Данбар у 1931 році та вступила до Говардського університету. Вона відвідувала університет півтора року, але кинула навчання через фінансові труднощі. Кеннер бралася за випадкові роботи. У 1941 році вона стала федеральним службовцем на наступні десять років. У 1950 році вона зайнялась професійно флористикою та керувала своїм квітковим магазином до 1970-х років, а у вільний час щось винаходила.

Винаходи, вплив і спадок За своє життя Кеннер створила багато винаходів і мала багато патентів. У 1957 році вона отримала перший патент на гігієнічний пояс, який був винайдений до появи клейових прокладок. Її винахід був набагато ефективнішим, ніж ганчірки, якими користувалися жінки в той час. Менструація в ті роки вважалася табу, тому про неї не говорили. У 20-х роках більшість жінок, як правило, виготовляли самостійно засоби гігієни для менструацій з тканини та ганчірок. Комерційними продуктами вони користувалися, лише тоді, коли їм доводилося виходити з дому на навчання чи роботу. Спочатку вона винайшла гігієнічний пояс у 1920-х роках, але тоді не змогла отримати патент. Вона вдосконалювала первинну версію і постійно оновлювала винахід. Через три роки вона подала на ще один патент «гігієнічний пояс із вологонепроникною» кишенею, завдяки чому витікання крові на одяг стало ще меншим. Мета гігієнічного пояса полягала в тому, щоб запобігти витоку менструальної крові на одяг, яка була загальною невирішеною проблемою для жінок у той час. У 1957 році компанія Sonn-Nap-Pack почула про її винахід та зацікавилась масовим виробництвом, але дізнавшись про афроамериканське походження авторки зупинили розробку проєкту.

Кеннер описала ситуацію в інтерв'ю: «Одного разу зі мною зв'язалася компанія, яка була зацікавлена у просуванні моєї ідеї. Від цього я зраділа… Я бачила будинки, машини та все, що траплялося на моєму шляху…На жаль, коли вони дізналися, що я чорна, їхній інтерес зник».

У 1976 році запатентувала кріплення для ходунків або інвалідного візка, яке складалося з таці із твердою поверхнею та м'якої кишені для речей. Кеннер також винайшла тримач для туалетного паперу. Її останній патент, виданий 29 вересня 1987 року, стосувався настінної мийки для спини з масажером. Кеннер ніколи не отримувала жодних нагород чи офіційного визнання за свою роботу. Однак її винаходи та внесок допомогли прокласти шлях для наступних інновацій. Кеннер досі є рекордсменом за найбільшою кількістю патентів, виданих урядом США темношкірим жінкам.

Її винахід гігієнічного пояса призвів до еволюції менструальних продуктів у гігієнічну прокладку, яка досі використовується, постійно адаптуючись для покращення комфорту та захисту від протікання. Інші її винаходи з того часу вдосконалювалися, а аналогічні версії все ще використовуються. Її вважають забутим винахідником, який здійснив революцію в менструальних продуктах.

Особисте життя Під час роботи федеральним службовцем Кеннер зустріла свого першого чоловіка, який був військовим. Через 5 років вони розлучилися, і приблизно в той же час Кеннер кинула роботу і відкрила квітковий магазин, займаючись у вільний час винаходами. У 1951 році одружилася з Джеймсом Кеннером. У 1970 році продала свій магазин, і сім'я переїхала до Вірджинії, де вони стали батьками 5 хлопчиків і одного усиновленого. Мері Кеннер померла у віці 93 років 13 січня 2006 року.

Примітки

Додаткова література

Blashfield, Jean F. (1996) Women inventors. Minneapolis: Capstone Press. Том. 4, с. 11–16 Jeffrey, Laura S. (September 1, 2013) Amazing American Inventors of the 20th Century. Enslow Publishers, с. 29–35 Sluby, Patricia C. (2004) The Inventive Spirit of African Americans: Patented Ingenuity. Westport, Conn: Praeger, с. 147—150 Women Inventors. Women Inventors | NCpedia, 2011, www.ncpedia.org/industry/women-inventors.

Посилання