Харша (; д/н — 925) — магараджа Джеджа-Бхукті у 905—925 роках. Здобув фактичну незалежність.
Життєпис Походив з династії Чандела. Син Рахіли. Спадкував трон 905 року. 912 року допоміг Магіпалі повалити свого брата Бходжу II й захопити трон держави Гуджара-Пратіхарів. За цим одружився з представницею раджпутського клану Чаухан.
Відповідно до фрагментарного напису Кхаджурахо, Харша повернув на трон царя на ім'я Кшитіпаладева (Кшитіпала), якого ототожнюють з Магіпалою I, правителем Гурджара-Пратіхара. Ймовірно, 916 року Харша допоміг останньому відновитися в столиці після того, як 915 року Індра III з Раштракутів, завдав тому тяжкої поразки. З цього часу Харша стає незалежним й примає титул магараджа.
Закріпив свою столицю в Харджуравакака. Продовжив політику попередників на збереження дружніх відносин з династією Калачура, що панувала в державі Чеді-Дагала. Кілька написів нащадків Харші оспівують його, використовуючи загальноприйняті терміни, вихваляючи його за хороші якості, такі як хоробрість, щедрість, скромність і державну мудрість. Припускають, що в середині країни користувався титулами парамабхаттарака, магараджадхіраджа і парамешвара. Втім ймовірніше їх йому приписали нащадки, щоб підтвердити велич Чандела з давен. На це вказує відсутність протистояння з Гуджара-Пратіхара, оскільки вони носили титул магараджадхіраджа. Прийняття подібного Харшею стало би викликом.
Помер 925 року. Йому спадкував син Яшоварман I.
Джерела R. K. Dikshit (1976). The Candellas of Jejākabhukti. Abhinav. ISBN 9788170170464. Sisirkumar Mitra (1977). The Early Rulers of Khajurāho. Motilal Banarsidass. ISBN 9788120819979. Tripat Sharma (1987). Women in Ancient India, from 320 A.D. to C. 1200 A.D. Ess Ess. ISBN 978-81-7000-028-0. Devangana Desai (2000). Khajuraho. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-565391-5.