Петро́ Богови́тинович (? — після 1504) — руський (український, білоруський) боярин з панського роду Боговитинів, гербу Корчак. Землевласник у Кременецькому і Луцькому повітах Волинської землі та Берестейській землі Великого князівства Литовського.
Відомості Петро Боговитинович є одним з трьох відомих синів родоначальника боярського роду Боговитинів — Боговитина, який згадується у 1431—1437 роках.
Уперше згадка про Петра Боговитиновича з'являється у відомих джерелах близько 1496 року, де він передає своєму племіннику Богдану Богушевичу Боговитиновичу маєток Турія у Кременецькому повіті. 1497 року він засвідчував лист братів Колчейовичів, Михайлу князю Сангушку, а 1504 року брав участь у розгляді луцьким старостою і маршалком волинської землі Семеном князем Гольшанським суперечки між Андрієм князем Сангушком та Федором князем Четвертинським.
Судячи з володінь його сина та онуків, Петро Боговитинович володів селами Кордишів, Горбівці й Загайці, що належали до Шумського маєтку у Кременецькому повіті та частиною маєтку Козеради на Берестейщині. Також вислужив у короля Казимира IV Ягеллончика село Росолівці у Кузьминській волості на півдні Волині.
Сім'я Дружина Петра Боговитиновича — N Євдокія. Вона та її чоловік записані у пом'янику Києво-Печерського монастиря, як родичі сина — Боговитина Петровича Шумбарського. Брати й сестри Петра Боговитиновича: Богуш Боговитинович, у шлюбі з N Мушатою та NN. Лев Боговитинович, у шлюбі з NN та Ганною N. Ганна Боговитинівна, у шлюбі з Андрієм Олександровичем Солтаном. N Боговитинівна, у шлюбі з Андрієм князем Полубенським.
Примітки
Джерела
Посилання Безносюк Сергій. Шляхта руських земель. Боговитинови.