Масове вбивство полонених в Оленівці — терористичний акт, заздалегідь спланований і здійснений російськими військами вночі проти 29 липня 2022 року в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених — захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинуло щонайменше 53 полонених, понад 130 було поранено. Всього за даними росіян в бараці було 193 людини.
З серпня 2014 установа перебуває в тимчасовій окупації та не працює. З 24 лютого 2022 року Збройні сили РФ на її базі створили фільтраційну тюрму.
Попередньо справу кваліфікують за ч. 2 статті 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни.
Попередні події
16 травня 2022 року після падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі — заводу «Азовсталь» — 211 його захисників, які здалися в полон російським окупантам, було доставлено до цієї в'язниці. Вихід з Азовсталі відбувався до 20 травня 2022 року, більшість захисників були направлені до Оленівки. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу, українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «процедуру обміну».
24-26 липня Робочі бригади українських військовополонених (не з полку «Азов») спішно підготували ангар у промисловій зоні для розміщення військовополонених.
26 липня відбулось прибуття нової зміни охорони Федеральної служби виконання покарань (ФСВП). 27 липня вранці Близько 200 військовополонених (усі з полку «Азов») отримали наказ перебратися в новий барак. Цього ж дня робочим бригадам військовополонених було наказано вирити й укріпити окоп для охорони приблизно за 70 метрів від нового барака.
28 липня 22:00 військовополоненим у новому бараку (на той момент їх було 193) дали команду «відбій».
Перебіг подій
За даними ГУ розвідки МО України, вибух у бараці на території Волноваської виправної колонії № 120 стався між 22:00 28 липня і 01:00 29 липня 2022 року.
29 липня після 04:00 Понад 70 тяжкопоранених військовополонених доправили вантажівками до лікарень Донецька; деякі з них померли під час і після евакуації, що збільшило загальну кількість загиблих у наслідок атаки до щонайменше 50 осіб.
Вранці 29 липня російський пропагандистський сайт «РІА Новості» повідомив, що «під час обстрілу» колонії загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу. За кілька днів до атаки бійців полку «Азов» перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибухів, а самі розвідники зафіксували артилерійські удари в напрямку селища.
ГШ ЗСУ повідомив про російський обстріл у районі колонії і що знищення українських захинисків росіянами могли мати на меті звинувачення у злочині Україну та приховування тортур над військовополоненими. В міноборони РФ заявили, що по СІЗО було «завдано удару» з американської системи M142 HIMARS і навіть було показано якісь уламки. Походження уламків ракети M142 HIMARS з репортажу російської аґенції «РІА новості» невідоме, його могли привезти з іншого місця удару, а доказів, що ці фрагменти було вилучено в Оленівці, не надано. Інститут вивчення війни повідомив, що продемонстровані в російських ЗМІ наслідки пожежі не відповідають результатові удару HIMARS. Видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела у розвідці повідомило, що в напрямку Оленівки було зафіксовано російські артилерійські удари.
18 вересня 2022 року зранку знову колонію повторно обстріляли, загинув ще один український полонений.
11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них — загиблі під час масової страти в Оленівці. Однак Точну кількість жертв цього злочину та список загиблих можна буде визначити лише після ідентифікації.
Розслідування
2022
ГУР повідомило, що виконавцями теракту є ПВК Вагнера (нині — ПВК «Ліга»), яке діяло за наказом Євгена Пригожина, проте вбивства не були погоджені в російському міністерстві оборони. Російські війська від початку не мали наміру обмінювати полонених українських військових, а натомість піддавали їх тортурам. У катуванні брали участь бойовики терористичного угрупування «ДНР», найманці ПВК «Вагнер», ФСБ РФ. Тож вибух, який стався в Оленівці 29 липня, був способом приховати неналежні умови та злочинні форми допиту.
СБУ оприлюднила перехоплену розмову бойовиків ДНР, у якій йшлося, що росіяни розмістили реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град» поблизу місця розташування колонії, звідки здійснювали обстріл позицій українських сил, проте не отримали вогню у відповідь; крім того, бойовики висловили припущення, що вибух барака могли влаштувати зсередини будівлі, про що свідчить характер руйнувань.
За даними радіоперехоплень у СБУ (їх долучено як докази до вже відкритого кримінального провадження за 438 статтею Кримінального кодексу — порушення законів та звичаїв війни), з розмов бойовиків випливає, що окупанти могли влаштувати трагедію за допомогою вибухівки, яку вони розмістили у приміщенні колонії. Зокрема, жоден з очевидців не чув, як до виправної установи підлітає ракета. Не було характерного свисту, а вибухи відбувалися самі собою.
Перехоплені розмови підтверджують, що рашисти розмістили свої установки БМ-21 «Град» неподалік виправної установи і почали стріляти з них по території, підконтрольній Україні. Втім жодних обстрілів у відповідь не було — це підтверджують самі проросійські бойовики.
Наявні у мережі відео засвідчують, що в окремих приміщеннях колонії повністю вціліли вікна. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни «погасили» вибухові хвилі та «вберегли» сусідні приміщення. Попередній аналіз відео також засвідчує, що такі сліди від вибуху на стінах найімовірніше могли залишитися саме через «внутрішнє джерело» вибуху.
Радник голови Офісу Президента України Олексій Арестович представив ще один сценарій подій в Оленівці: на основі аналізу фахівців-піротехніків російського відео з Оленівки зроблено висновок, що картина більше подібна на підрив речовини з високою температурою горіння всередині самої будівлі, ніж на обстріл, і що за характером горіння тіл ув'язнені були мертвими ще до вибуху.
31 липня 2022 року компанія Maxar оприлюднила супутникові фото в'язниці за 27 липня (до вибуху) і 30 липня (після). На фото видно, що внаслідок вибуху пошкоджена лише одна будівля — та, в якій перебували українські полонені. Усі решта приміщень — цілі та без явних слідів ушкоджень.
1 серпня генпрокурор України Андрій Костін заявив, що приміщення колонії було знищено не ракетами, а іншою зброєю. За висновками, оприлюдненими Андрієм Костіним, способом вбивства була термобарична зброя. Пошкодження будівлі та жертви від пожежі, а також відсутність кратера від удару та відсутність пошкоджень від вибуху це підтверджують. В.о. командира «Азову» майор Микита Надточій теж одразу після теракту заявив, що російські окупанти для вбивства українських військовополонених могли використати реактивні піхотні вогнемети «Шмєль». Вони вмить випалюють кисень, за лічені секунди згорає людина. Це у одному з інтерв'ю також підтвердив голова Служби безпеки України Василь Малюк.
Італійський військовий експерт Томас Тейнер із цього приводу зробив висновок, що "ймовірно, росіяни замкнули двері, вистрілили всередину через вікна термобаричними боєприпасами РПО-А «Джміль» або МРО-А, а потім чекали, поки всі загинуть. Обидві зброї перебувають на озброєнні «ДНР» з 2014 року.
Під час візиту до Львова 18 серпня Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оголосив про створення місії з розслідування на чолі з бразильським генералом Карлосом дос Сантос Крусом.
22 серпня 2022 року на офіційному сайті Генсека ООН було опубліковано реліз із складом місії. Генеральний секретар Антоніу Гутерриш призначив генерал-лейтенанта (у відставці) Карлоса Альберто душ Сантуша Круза з Бразилії очолити Місію з встановлення фактів, іншими членами якої є Інгібйорг Солрун Гісладоттір з Ісландії та Іссуфу Якуба з Нігеру.
5 січня 2023 року Генсек ООН Антоніу Гутерреш розпустив дану місію начебто через брак необхідних умов для її роботи, зокрема, начебто, недопуск до місця злочину. 8 січня Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що місію ООН розпустили без жодних пояснень і без аналізу дій рф. Українська сторона публічно заявляла про готовність співпрацювати й створити всі можливі умови. Але з боку ООН не було засудження Росії, яка зробила все, щоб не допустити туди цю міжнародну місію до місця злочину.
11 жовтня 2022 року під час чергового обміну полеглих в Україну було передано 62 тіла, 57 з них були зазначені, як тіла загиблих в Оленівці. Відтоді триває процес ідентифікації. Точні цифри встановлених осіб відомі лише слідчим.
2023—2025 24 березня була оприлюднена доповідь Матільди Богнер, параграфи 72-76 якої були присвячені трагедії в Оленівці .
26 липня «Медійна ініціатива за права людини» опублікувала результати розслідування, журналісти дослідили, як сталася трагедія, що відбувалося під час пожежі, скільки людей було переведено до ангара промзони, чому багатьох не вдалося врятувати та хто винен. Було встановлено, що в ангарі перебувало 193 військовополонених (всі з них виходили з Азовсталі в полон за наказом вищого керівництва України). Виявилося, що списки загиблих та поранених на сайті МО рф, не були точними. Розслідування ґрунтувалося на опитуваннях свідків, які перебували в ангарі на момент трагедії.
28 липня заступник начальника Департаменту протидії злочинам ОГП Тарас Семків пояснив, що під докази для розслідування збирали з відкритих джерел та за матеріалами розвідки, адже доступу до місця злочину українські слідчі не мають. Станом на цей час у справі було призначено 57 судмедекспертиз щодо встановлення причин смерті загиблих. У справі опитали 13 звільнених військовополонених.
28 липня СБУ та ГПУ повідомили про підозру ексначальнику колонії Сергію Євсюкову.
1 вересня у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими відбулася зустріч із Незалежною міжнародною комісією ООН з розслідування порушень під час вйіни в Україні. До ООН було передано дослідження, яке провели Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людина та ГО «Спільнота родин Оленівки».
4 жовтня Офіс Верховного комісара ООН з прав людини опублікував піврічний звіт про права людини в Україні, в якому вказав на тортури, яким російські військові піддають військовополонених українців, і відзначив, що вибухи в Оленівці «не є характерними для HIMARS». У звіті йдеться про точку удару всередині західної стіни та дві можливі точки проникнення через дах. Точний тип зброї та місце її походження визначити не вдалося, пошкодження вказували на те, що наведений боєприпас рухався траєкторією зі сходу на захід.
У липні 2023-го онлайн-журнал Свої до річні теракту створив спецпроєкт з історіями загиблих в Оленівці.
В червні 2025 року ООН підтвердила, що теракт в Оленівці був спланованим злочином РФ.
Список загиблих За даними російського міністерства оборони, серед убитих в Оленівці були:
Аганін Микола Володимирович, () Артьоменко Станіслав Олександрович (в іншому варіанті — Артеменко), () Бабенко Олександр Володимирович, () Бабіч Микола Миколайович (в іншому варіанті — Бабич), () Баіс Ярослав Фарідович (в іншому варіанті — Байс), () Барановський Микола Володимирович, () Барнінець Григорій Володимирович, () Бартош Єгор Тимофійович, () Білий Владислав Сергійович, () Боздуган Андрій Юрійович, () Букарьов Дмитро Євгенович (в іншому варіанті — Букарєв), () Власішин Володимир Русланович (в іншому варіанті — Власишин), () Волков Владислав Олександрович, () Гамаюнов Ігор Іванович, () Гвоздинський Володимир Миколайович, () Горбатий Євгеній Сергійович, () Гринько Олександр Іванович, () Гришкевич Богдан Євгенович, () Гук Петро Богданович, () Денисов Анатолій Вікторович, () Зінчук Віталій Олександрович, () Зусін Сергій Михайлович, () Іванюшенко Дмитро Володимирович, ()