Алі (Алу́) Дада́шевич Алха́нов (; нар. 20 січня 1957 р., сел. Кіровський, Кіровський район, Талди-Курганська область, КазРСР, СРСР) — російський державний діяч. Заступник міністра юстиції Російської Федерації з 15 лютого 2007. Член Комісії з експортного контролю з 2008 . Член Ради у справах козацтва при президенті Росії з 2010 р..
Президент Чеченської Республіки з 5 жовтня 2004 по 15 лютого 2007 року .
Член Комісії з протидії спроб фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії з 2009 по 2012.
Дійсний державний радник юстиції Російської Федерації 1 класу, генерал-лейтенант міліції у відставці, Кандидат юридичних наук.
Життєпис Народився в Казахській РСР через кілька днів після скасування постанови про депортації чеченців. Виходець із тайпу Гендарганой. Незабаром після народження сина родина повернулася з депортації на батьківщину, в село Урус-Мартан.
Після закінчення школи в 1973 році Алханов працював у радгоспі. Служив у Радянській армії (1975-1977) в Південній групі військ, що дислокувалася на території Угорщини.
З 1979 року почав працювати в правоохоронних органах. Був співробітником і командиром лінійного відділення ОВС в Грозний (аеропорту Грозного), інспектором карного розшуку Північно-Кавказького управління внутрішніх справ на транспорті, старшим оперуповноваженим по боротьбі з наркоманією, начальником кримінальної міліції лінійного ОВС на станції "Грозний".
У 1983 закінчив школу транспортної міліції в Могильові (нині Могилівський інститут Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь). У 1994 закінчив Ростовську вищу школу міліції за спеціальністю «правознавство».
З 1994 по 1997 – начальник Грозненського лінійного відділу внутрішніх справ на транспорті.
З 1997 по 2000 - старший оперуповноважений Мінераловодського відділення оперативно-розшукового управління Північно-Кавказького УВС на транспорті, начальником лінійного ОВС на станції м. Шахти Ростовської області.
У 2000 повернувся на службу до правоохоронних органів Чеченської Республіки.
З 2000 по 2003 – начальник Грозненського лінійного УВС на транспорті. Відновлював транспортну міліцію Грозного.
Під час Першої російсько-чеченської війни приєднався до федеральних військ і нагороджений орденом Мужності за захист Грозного під час його штурму бійцями ЧРІ. У квітні 2003 року призначений президентом республіки Ахматом Кадировим на посаду міністра внутрішніх справ. 10 листопада 2003 року Ахмат Кадиров вручив йому погони генерал-майора .
Президент Чеченської Республіки
Після вбивства Ахмата Кадирова 9 травня 2004 року, Алханов отримав підтримку Кремля на висування своєї кандидатури на пост президента. У серпні того ж року був обраний президентом Чечні. Вступив на посаду 5 жовтня 2004 року.
У серпні 2006 Алханов перетворив Раду безпеки республіки на Раду економічної та громадської безпеки (РЕГБ). Керівником нової структури був призначений колишній перший помічник і родич Алі Алханова, Герман Вок (Ісраїлов) .
Алі Алханов спирався на підтримку батальйонів спецназу ГРУ «Захід» під командуванням Саїд-Магомеда Какієва та власну службу безпеки. Крім того, до групи його підтримки прийнято відносити місцеве керівництво з Урус-Мартана.
Протягом 2005 і 2006 років між Алу Алхановим і Рамзаном Кадировим посилювалося протистояння, яке досягло свого апогею на початку лютого 2007 року після подій, пов'язаних з відставкою секретаря РЕГБ Германа Вока Команды Кадырова и Алханова увязли в позиционных боях.
15 лютого 2007 року президент Росії Володимир Путін прийняв відставку Алханова з посади президента Чечні.
Подальша кар'єра У день відставки з посади голови Чечні Алханов був призначений заступником міністра юстиції Російської Федерації.
У квітні 2010 року обраний головою Комітету з етики Російського футбольного союзу (РФС) . 10 серпня 2011 року подав у відставку у зв'язку із зайнятістю на державній службі Глава комитета РФС по этике Алу Алханов ушёл в отставкуГлава комитета РФС по этике должен уделять работе все время — Алханов.
Указом Президента Російської Федерації від 18 листопада 2019 року Алханова включено до складу Геральдичної ради при Президенті Російської Федерації .
Родина Одружений, сини Сулейман (нар. 1981) та Ібрагім, дочка Таміла (нар. 1988) ТАСС. Алханов, Али Дадашевич.
Нагороди Державні Медаль «За відвагу» Подяка Президента Російської Федерації Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» Медаль «За відзнаку в охороні громадського порядку» Орден Мужності Почесна грамота уряду Російської Федерації (20 січня 2007) - за великий особистий внесок у відновлення економіки та соціальної сфери Чеченської Республіки Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (15 лютого 2007) — за великий внесок у соціально-економічний розвиток республіки, зміцнення російської державності та конституційного ладу Орден Пошани (12 жовтня 2011) — за досягнуті трудові успіхи та багаторічну сумлінну роботу Орден Олександра Невського (20 березня 2017) — за заслуги у справі державного будівництва, зміцнення законності та багаторічну сумлінну роботу
Громадські та спортивні Кавалер Золотого Почесного знаку «Громадське визнання» 2004 року Майстер спорту по дзюдо
Див. також Денієв Якуб Ільясович Примітки
Література
Посилання Президент и Правительство Чеченской республики