Хушська єпархія () — єпархія Румунської православної церкви з центром у місті Хуші. Входить до складу Молдавської та Буковинської митрополії. Об'єднує парафії та монастирі повіту Васлуй .

На 2014 рік до складу єпархії входило 280 парафій, об'єднаних у 3 протопопії (благочиння), та 16 монастирів, в яких проживали 250 ченців. У 500 храмах єпархії служило 275 священиків. Діяла духовна семінарія.

Правлячий архієрей єпископ Хушський Ігнатій (Триф) (з 2017 року).

Історія

Першою достовірною документальною згадкою про існування Хушської єпархії є грамота молдавського господаря Єремії Могили від 15 грудня 1598 року, в якій був згаданий єпископ Хушський Іоанн. Оскільки в грамоті від 6 травня 1598 Хушська єпархія не згадувалася, то імовірно вона була заснована в період з травня по грудень 1598 року. Єпархія займала території Фальчийського, Лапушнянського, Орхейського та Сорокського повітів (див. карту).

У XVIII столітті була одним із центрів, де висвячували священників для правобережної України.

Після смерті Браїльського митрополита Даниїла в 1771 році повіти, що раніше входили до неї, а саме: Ізмаїльський, Кілійський, Аккерманський і Бендерський — передали в юрисдикцію Хушських єпископів. У 1774 Хушська єпархія повернулася до колишніх кордонів. Після приєднання Бессарабії до Російської імперії в 1812 всі території на схід від річки Прут перейшли в юрисдикцію Кишинівської єпархії Російської православної церкви, а в складі Хушської єпархії залишився тільки Фальчийський повіт.

У 1864—1878 роках до складу Хушської єпархії входило місто Кагул.

В 1949 Хушська єпархія була скасована і об'єднана з Романською єпархією, перейменованою в Романську і Хушську єпархію, але 15 вересня 1996 Хушська єпархія була відновлена.

Єпископи

Іоанн (1598—1605) Філофей (1605—1607) * Єфрем (1607—1608) * Йосип (1608—1611) * Митрофан (1616—1619) * Павло (1619—1620) * Митрофан (1620—1622) * Павло (1622—1626) * Митрофан (1626—1634) Георгій (1634—1645) Гедеон (1645—1653) Сава (1653—1656) Феофан (1656—1658) Дософтей (Баріле) (1658—1660) Серафим (1660—1667) Іоанн (1667—1674) Софроній (1674—1676) Калістрат (Вартика) (1676—1682) Митрофан (1682—1686) Варлаам (1686—1708) Сава (1709—1713) Йорест (1713—1727) Гедеон (1728—1734) Варлаам (1734—1735) Феофіл (1735—1743) Ієрофей (1743—1752) Інокентій (1752—1782) Яків (Стаматі) (1782—1792) Веніамін (Костакі) (1792—1796) Герасим (Кліпу-Барбовський) (1796—1803) Мелетій (Лефтер) (1803—1826) Софроній (Міклеску) (3 червня 1826 — 10 лютого 1851) Мелетій (Істраті) (1851—1857) Каллінік (Міклеску) (8 листопада 1858 — 15 січня 1861) в/у Мелхіседек (Стефанеску) (1859—1864) Діонісій (Романо) (листопад 1864 — травень 1865) в/у Йосиф (Георгян) (19 червня 1865 — 24 березня 1879) Каллінік (Діма) (1879—1885) Сільвестр (Беленеску) (10 грудня 1886 — 25 листопада 1900) Конон (Аремеску-Донич) (8 лютого 1902 — 14 лютого 1912) Никодим (Мунтяну) (18 лютого 1912 — 31 грудня 1923) Феофіл (Михейлеску) (1 січня — 1 березня 1924) в/в Яків (Антонович) (14 березня 1924 — 31 грудня 1931) Веніамін (Почитан) (31 грудня 1931 — березень 1934) в/в, єпископ Бирледський Ніфон (Крив'яну) (30 листопада 1933 — 30 листопада 1939) Григорій (Леу) (11 червня 1940 — 5 лютого 1949) Йоаким (Мареш) (4 липня 1996 — 24 квітня 2009) Корнилій (Оніле) (18 червня 2009 — 19 серпня 2017) Феофан (Саву) (19 серпня — 22 жовтня 2017) в/в, митр. Молавський та Буковинський Ігнатій (Триф) (з 5 жовтня 2017)

* датування в різних джерелах розходиться

Примітки

Література