Шатойці, Шатой, Шотой (; у російських джерелах також відомі як шубути, шибутиВолкова Н. Г. Этнонимы и племенные названия Северного Кавказа. — М.: Наука, 1973. — с. 208) — Один з дев'яти чеченських тукхумів.
Історія
Кавказька війна Після вигнання Шаміля з Дагестану, після приїзду до Чечні, він перебрався в Шатой. Сім'я Шаміля протягом двох років проживала у Батуко в Пам'ятому селищі Гуш-Керт. Туди ж приїжджали такі знамениті особистості, як Ташу-Хаджі, Наїб Шоїп, Іса Гендергеноєвський. Батуко супроводжував Шаміля у багатьох походах, під час боротьби проти царських військ.
Турецький офіцер, Гусейн ефенді, волею долі, що опинився серед Чеченців. Не приховуючи свого здивування та захоплення писав він:
Штурм Шатоя Виходячи з хронології архівних даних: «Акти, зібрані Кавказькою археографічною комісією»Акты, собранные Кавказской археографической комиссией / Под ред. Д. А. Кобякова. — Тф.: Тип. Глав. управ. наместника кавказского, 1904. — Т. 12. та фундаментального видання: «Чечня на завершальному етапі Кавказької війни»":
Закінчивши будівництво Аргунського укріплення, Євдокимов вирішив продовжити наступ нагору по Аргунській ущелині. 4 липня 1858 року передові частини армії, під командуванням Євдокимова вийшли на стратегічне урочище в районі нинішнього села Зони. Потім, зробивши відволікаючий маневр у бік Ведено, 8 липня 1858 Євдокимов зробив жорстокий штурм, із застосуванням всієї артилерії на украплення шатойців вгору по ущелині. Російський загін ледь не був розбитий. Зрештою, завдяки артилерії та новітньої стрілецької зброї з механічним затвором і майже метровим багнетом, російські війська здобули перемогу над укріпленнями в Аргунських воротах. 30 липня 1858 року, після тривалої артилерійської підготовки та запеклої битви була захоплена і столиця Шатойського вілайєту — Шатой.
Бій за Шатой у 2000 році Епізод Другої чеченської війни, під час якого 22-29 лютого 2000 року розгорнулася запекла битва за чеченський райцентр Шатой — останню велику базу збройних сил ЧРІ. Загальна чисельність ЗС ЧРІ оцінювалася у 3000 осіб (хоча з Грозного прорвалося близько 2000 бійців). Ними проводили практично всі відомі польові командири, включаючи Масхадова, Ахмадова, Гелаєва, Хаттаба та Басаєва. Родом звідси був також віце-президент ЧРІ Зелімхан Яндарбієв.
Розселення В основному розселений в Шатойському районі в таких селах: Асланбек-Шеріпово, Великі Варанди, Дай Лаха-Варанди, Борзой, Рядухой, Тумсой, Вашендарой, Високогорне, Горгачі, Улус-Керт, Яришмарди, Дачу-Борзой, Зони, Ніхалой, Пам'ятой, Гуш-Керт, Бекум-Кале, Вярди, Сатті, Урдюхой, Юкерч-Келой, Хал-Кілой, Саной, Харсеной, Малий Харсеной, Шатой, Хаккой.
Також представники туккхума заснували на рівнині великі села, наприклад: Чирі-Юрт, Дуба-Юрт, Сельментаузен, Алхазурово, Гойти, Чишки, Гой-Чу (Сааді-Котор), Гойське.
Тайпи Історична територія розселення суспільства відповідають сучасному Шатойскому району ЧечніИзвестия Чеченского государственного университета, ИЗВЕСТИЯ № 2 (10) 2018 г..
На думку О. Сулейманова, в суспільство Шуотой входять тайпи: Хьаккой, Пхьамтой, Гаттой, Вашандарой, Хьалгой, Саттой, Саной, Тумсой, Борзой, Варандой, Келой, Сарбалой і Лашкарой, що проживали в шаро-аргунській улоговині, також визнають свою приналежність до Шуотой. Мешканці Борзой історично не є тайпом, проте деякі від імені селища. Список тайпів тукхуму Назва Родові центри Варандой Варандою Великі Варанди, Малі Варанди, Сюжі Вашандарой Вашандарою Вашандарой, Горгачі, Хьалкін, Зонах, Дуба-Юрт, Дачу-Борзой, Улус-Керт, Яьрш-Маьрд Гаттой Гӏаьттой Гатен Кале, Дех-Йісте Келой Келой Хал-Келой, Юкерч-Келой Мяршлой Маршала Марш-Кхал Ляшкарой Лайшкарій Лайшкара Ніхалий Ніхалий Ніхала Саной Саною Саной Саттой Саьттою Саьтта, Урд-Юхе Сярбалой Саьрбалою Сайрбала Пхамтой Пхамтою Пам'ятою, Гуш-Керт, Бекум-Кале, Ваьрде Тумсой Тумсою Тумса, Борзе, Редусі, Халгій Хьалг1ой Хані-Кхал, Мус-Кхалі Хаккой Хьаккой Шуййта, Хьакка
Примітки
Література Архивная копия от 7 ноября 2014 на Wayback Machine (переиздание 1976—1985 гг.)