Мікроклі́мат (від мікро- і клімат) — клімат приземного шару повітря, обумовлений мікромасштабними відмінностями земної поверхні усередині місцевого клімату. Наприклад, в місцевому кліматі лісового масиву розрізняють мікроклімат лісових полян, узлісь тощо; в місцевому кліматі міста — мікроклімат площ, провулків, скверів, дворів і ін. Фітоклімат — атмосферні умови в середовищі поширення рослин: в травостої, в кронах дерев тощо.
З віддаленням від земної поверхні відмінності мікроклімату швидко нівелюються. Вони сильно залежать і від погоди, посилюючись в ясну тиху погоду і згладжуючись в похмуру погоду, у відсутності інсоляції і при вітрі.
Вивчення мікроклімату вимагає організації густої мережі спорадичних метеорологічних спостережень і зіставлення цих спостережень з свідченнями постійно діючої, опорної метеорологічної станції, що характеризує відповідний місцевий клімат. Широко практикуються мікрокліматичні зйомки з автомашин. Особливості мікроклімату необхідно враховувати при розміщенні сільськогосподарських культур і просуванні їх в нові райони, проведенні різного роду меліорацій земель, в промисловому і цивільному будівництві тощо
Мікроклімат житлових та виробничих приміщень Рекомендовані нормативні інтервали параметрів комфортності температурної обстановки залежно від категорії роботи та пори року Тепла пора рокуКатегорія робіт Температура повітря, °C Відносна вологість повітря, %Швидкість руху повітря, м/сОптимальнаДозволенаОптимальнаДозволена верхня межа Оптимальна, не вище Дозволена, не вищеНижня межаВерхня межаНижня межаВерхня межаНижня межаВерхня межа1а (легка) 23 25 21 26 40 60 65 0,1 0,2lb (легка) 22 24 20 25 40 60 70 0,2 0,3IIa (середньої тяжкості) 21 23 18 24 40 60 70 0,3 0,4IIb (середньої тяжкості) 20 22 16 23 40 60 75 0,3 0,5III (тяжка) 18 20 15 22 40 60 80 0,4 0,6
Див. також тепловий стан організму функціонально-просторове планування аріхтектурне вирішення зона (архітектура), зонування будівель Типологія архітектурного середовища архітектурно-конструктивні типи будинків та споруд Просторово-конструктивна одиниця об'ємно-планувальний елемент (ОПЕ)
Примітки
Посилання http://profmed.at.ua/_si/0/20016849.jpg http://nashaucheba.ru/docs/10/9846/conv_1/file1_html_m70e70292.png
Джерела
Література Мікроклімат у Великій радянській енциклопедії. Сапожникова С. А. Микроклимат и местный климат, Л., 1950. Гейгер Р. Климат приземного слоя воздуха, пер. с англ., [2 изд.], М., 1960. Хромов С. П. Микроклимат СССР, Л., 1967.