Покро́вка (до 1854 — Злодіївка) — село в Україні, у Краснопільській селищній громаді Сумського району Сумської області. Населення становило 360 осіб станом на червень 2023 року. До 2020 орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада.

Неподалік села на автошляху місцевого значення у напрямку Красної Яруги розташований пункт контролю Покровка—"Колотилівка", Красноярузький район, Бєлгородська область.

Географія Село Покровка знаходиться біля витоків річки Сироватка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Михайлівка.

Село лежить за 18 км на північний схід від адміністративного центру громади (автошлях ) та залізничної станції Краснопілля. Біля села проходить кордон з Росією.

Історія Засноване 1652 року переселенцями з села Злодіївки, що на правому березі Дніпра поблизу Трипілля й початково мало таку ж назву.

За даними на 1864 рік, у казенній слободі Покровська (Злодіївка) Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 2007 осіб (976 чоловічої статі та 1031 — жіночої), налічувалось 322 дворових господарства, існувала православна церква, відбувались 4 щорічних ярмарки.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Покровської волості, кількість мешканців зросла до 4139 осіб.

Радянська окупація в селі почалася 18 січня 1917 року. Замість волосного правління органом влади став ревком, який очолив житель села Матвієць Феоктист Григорович; згодом село захопили німецькі війська. Командиром місцевого партизанського загону був П. С. Багацький. До загону записувалися селяни з Новодмитровки, Виднівки, Веселого, Мезенівки, Славгорода. У грудні 1918 року в Покровці відновилася більшовицька влада. У липні 1919 року на територію села вдерлися денікінці, які відійшли в грудні 1919 року. НЕП селяни зустріли схвально, але згодом почали формуватися колгоспи.

У 1931 році в Покровці більша частина селян була насильно включена до колгоспу, його головою став Лампак Андрій Тимофійович. У колгоспі вирощували переважно зерно й цукрові буряки, льон і коноплі. У процесі колективізації куркульські й середняцькі господарства ліквідували. Колгосп був бідний, бракувало інвентарю, машин, коней. Землю обробляли погано, тож знизилася врожайність. Умови життя були дуже важкі. За працю на колгоспних ланах люди майже нічого не отримували, багато мешканців Покровки все ж таки тікали в міста, на новобудови. Після ухвалення закону про охорону соціалістичної власності (7 серпня 1932), який вводив розстріл за розкрадання хліба, так званий «Закон про п'ять колосків», почалися агресивні хлібозаготівельні дії. У господарів відбирали все їстівне й худобу.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

У перші дні Другої світової війни з Покровки мобілізували 40 чоловіків, серед яких голова колгоспу Корх Семен, голова сільради Шейченко. 18 жовтня 1941 року нацистські війська вступили у Покровку. В Німеччину на каторжні роботи було відправлено 59 юнаків і дівчат. Біля села діяв партизанський загін Михайла Наумова. Німецька окупація тривала до 23 лютого 1943 року. Після війни село важко відбудовувалося. 80 % робочої сили становили жінки. Початок післявоєнної відбудови збігся з голодом 1946—1947 років.

На роботу виходили і старі й малі, бо в колгоспі варили затірку й годували тих, хто працював. Багато селян їздили в західні області України, наймалися на роботу чабанами за шматок хліба, або жебракували. У 1964 році колгоспу було присвоєне ім'я П. С. Багацького, який у період Української революції 1917—1921 рр. був командиром партизанського загону. Звичайно, були якісь успіхи в господарюванні, але молодь тікала в міста, назавжди покидаючи рідне село, бо переваги міського життя були очевидні. Кількість населення в Покровці катастрофічно зменшується, смертність вища за народжуваність.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Краснопільської селищної громади.

19 липня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснопільського району увійшло до складу новоутвореного Сумського району.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) 19 березня 2024 року село двічі потрапило під обстріл російського агресора. Обстрілювали зі ствольної артилерії, мінометів 120 і 82 мм, танків. 16 липня ЗС РФ обстріляли село. Зафіксовано 6 вибухів, ймовірно, ствольна артилерія 122 мм. 1 серпня село знову обстріляли росіяни, зафіксовано 2 вибухи, ймовірно, ФПВ-дрон.

10 серпня село знову зазнало ворожих російських атак, зафіксовано 3 обстріли: 4 вибухи, ймовірно, ФПВ-дрон. 11 серпня село вчергове обстріляв агресор, зафіксовано 2 обстріли: 3 вибухи, ймовірно, КАБ. 14 серпня в селі зафіксовано вибух, ймовірно, КАБ; 10 вибухів, ймовірно, РСЗВ; 5 вибухів, ймовірно, ствольна артилерія 152 мм. 17 серпня в селі два вибухи, ймовірно, ствольна артилерія 122 мм; 8 вибухів, ймовірно, міномет 120 мм; 6 обстрілів: 17 вибухів, ймовірно, ФПВ-дрон; 1 вибух, ймовірно, скид ВОГ з БПЛа. 22 серпня від обстрілів російської артилерії постраждали населені пункти Бачівськ, Рудак, Нововасилівка, Чернацьке, Порозок, Славгород, Карповичі, Грабовське та Покровка. 27 серпня зафіксовано 4 обстріли: 29 вибухів, ймовірно, ствольна артилерія 122 мм; 9 вибухів, ймовірно, міномет 120 мм, знищено дошкільний навчальний заклад.

У березні 2026 року село визволили українські захисники, але внаслідок боїв воно повністю зруйноване.

Історія церкви У Покровці, за народними переказами, було дві церкви, але про їх розташування зараз ніхто достеменно не знає. Ближче до нашого часу, в 1801 році, був побудований новий дерев'яний храм Покрова Пресвятої Богородиці. Кам'яна церква була закладена у 1878 році й добудована в 1887 році за проєктом харківського архітектора Федора Івановича Данилова. Вона стояла на чільному місці, де тепер, замість зруйнованого храму, спорудили будинок культури. При храмі діяла церковна парафіяльна та земська народна початкова школи. Приміщення цих закладів освіти функціональні й нині.

Уродженці Богацький Єгор Петрович (1917—1996) — радянський танкіст, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945), Гвардії полковник. Євген Богуславський (1883—1950) — український державний, громадський, освітній і культурний діяч.

Примітки

Джерела Історія міст та сіл України. Том Сумская область. стор. 327 Дідоренко Л. Д. Покровка: історико-краєзнавчий нарис. — Краснопілля: Вітрила, 2002. — 93 с. Книга Пам'яті Сумської області: в 3 т. Т. ІІ Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / автор-упорядник О. М. Корнієнко. — Суми: Ярославна, 2007. — 324 с., іл. Гончаренко М., Корощенко Є. Село Покровка в часи окупації // Перемога. — 21 лют. (№ 8).— С. 6. Цилюрик О. Село красиве на кордоні серед гаїв і чистих плес… // Перемога. — 2013. — 23 жовт. — С. 3. Гузенко В. Покровці — 355 // Перемога. — 2007. — 17 жовт. — С. 1. Село на карті району // Перемога. — 2004. — 19 трав. — С. 3. Як живуть у селі Покровка, біля російсько-українського пункту пропуску Погода в селі Покровка