Стефанія Петрівна Зо́рич (сценічний псевдонім — Зірка; до шлюбу Чорнобривець; у шлюбі ПетровськаЗорич, Стефания Петровна / История Полавы (Сайт Бориса Тристанова). ; 24 листопада 1893, Дабинівка — 17 лютого 1954, Москва) — українська і російська оперна співачка (сопрано). Заслужена артистка РРФСР з 1937 року.

Біографія Народилася року в селі Дабинівці Полтавської губернії Російської імперії (нині Кременчуцького району Полтавської області України) в селянській сім'ї. Дебютувала у 1908 році спочатку у хорі, потім стала солісткою кременчуцької української трупи Г. Колесніченка, з якою гастролювала у Полтаві, Катеринославі, Новоросійську, Воронежі та Тулі під сценічним псевдонімом Зірка.

З 1914 року виступала з українською трупою Дмитра Гайдамаки, у тому числі в Москві, де брала уроки вокалу у Олександри Левицької. У 1918 році навчалася співу у студії Варвари Зарудної та Михайла Іполитова-Іванова при Московській консерваторії. Сценічну майстерність їй викладав Василь Тютюнник.

У 1919—1920 роках — солістка оперної трупи Народного дому; у 1920—1941 рока — Большого театру в Москві.

Померла в Москві 17 лютого 1954 року.

Творчість Виконала партії

Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка); Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського); Катерина («Катерина» Миколи Аркаса); Трільбі («Трільбі» Олександра Юрасовського); Тетяна, Марія, Ліза («Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Пікова дама» Петра Чайковського); Тамара («Демон» Антона Рубінштейна); Мікаела («Кармен» Жоржа Бізе); Оксана, Кухарка («Ніч перед Різдвом», «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова); Люба («Тупейний художник» Івана Шишова); Сюзанна («Весілля Фігаро» Вольфганга Амадя Моцарта); Парася, Ксенія («Сорочинський ярмарок», «Борис Годунов», Модеста Мусоргського); Маша («Дубровський» Едуарда Направника); Тоска, Мімі, Баттерфляй («Тоска», «Богема», «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччині); Герда («Оле із Нордланда» Михайла Іполитова-Іванова); Наташа Рилєєва («Декабристи» Василя Золотарьова). </div> Її партнерами були: Конкордія Антарова, Никифор Баришев, Борис Бугайський, Іван Бурлак, Володимир Кніппер-Нардов, Сергій Мигай, Микола Озеров, Василь Петров, Фаїна Петрова, Леонід Савранський, Маргарита Шервинська.

Постійно виступала у концертах. З 1934 року з концертними бригадами Большого театру виступала на Далекому Сході, в Арктиці, на Чорноморському узбережжі.

Примітки

Література Зорич Стефанія Петрівна // ; І. М. Лисенко. Зорич Стефанія Петрівна // Словник співаків України. Київ. 1997, сторінки 115—116 ;