Kampfgeschwader 27

27-ма бомбардувальна ескадра «Бельке» () — бомбардувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Формування брало участь практично в усіх кампаніях та великих битвах на Європейському театрі війни, починаючи з вторгнення вермахту до Польщі й до завершальної стадії воєнних дій в Європі. Основним завданням ескадри було проведення стратегічного бомбардування, безпосередня підтримка військ на полі бою, боротьба з кораблями та суднами противника тощо.

Історія з'єднання

Формування 27-ма бомбардувальна ескадра «Бельке» сформована 1 травня 1939 року у Ганновер-Лангенгагені шляхом перейменування штабу ескадри та авіагруп KG 157. Штаб і група I./KG 27 дислокувалися в Лангенгагені, II./KG 27 група — у Вунсторфі і III./KG 27 група — у Дельменгорсті відповідно. На озброєнні частини перебували середні двомоторні бомбардувальники Heinkel He 111 H. Літом 1940 року у Аворі в окупованій Франції створена авіагрупи IV./KG 27.

Польща

На 1 вересня 1939 року, на момент початку Другої світової війни, 27-ма ескадра була розосереджена та передана в підпорядкуванні різних флотів і дивізій. Штаб ескадри мав у розпорядженні п'ять боєготових бомбардувальників із шести за штатом. Група I./KG 27 оберстлейтенанта Фріца Граумніца могла виставити 31 з 35 бомбардувальників. II./KG 27 під командуванням майора Ганса де Саланж-Драббе мала 32 (з 35) боєздатних бомбардувальників. III./KG 27 була найбільшою, маючи 33 придатних до війни бомбардувальників із загальної кількості 36. Усі три групи були оснащені Heinkel He 111 і пройшли навчання протягом літа для досягнення оперативної готовності.

Штаб KG 27 був переданий IV повітряному корпусу 2-го повітряного флоту, з базуванням у Ганновер-Лангенгаген. I./KG 27 базувався в тому ж місці, але був підпорядкований 1-й авіаційні дивізії 1-го повітряного флоту, як і друга група. III./KG 27 також залишився в цій дивізії, але базувався в Кенігсберг-Ноймарк.

1 вересня 1939 року німецький вермахт вторгся в Польщу. Усі три групи атакували Варшаву в ході операції. Метою було знищити промислову базу та політичну волю Польщі. Літаки KG 27 злітали з баз у Ганновері (725 км від Варшави) і після бомбардування поверталися на передові аеродроми в Померанії. Втім, такі місії були значною мірою неефективними зважаючи на плече польоту бомбардувальників. Польська винищувальна бригада полковника Стефана Павліковського чинила запеклий опір німецькій авіації, але в боях з винищувальним ескортом Bf 110 втратила 17 % своїх сил. Однак керівництво сухопутних військ вермахту виступило із запереченнями проти доцільності такого роду повітряних атак і переконало Гітлера перенацілити бомбардувальну авіацію на підтримку наземних операцій у перші вирішальні години вторгнення, відклавши масштабні бомбардування на подальші дні.

На третій день ОКЛ вирішив завдати удару по польській авіабудівній промисловості. KG 27 перебував у запасі. Третя група була повернута до повітряного флоту Альберта Кессельринга і бомбила залізничні цілі навколо Варшави. III./KG 27 залишився у 1-й авіаційній дивізії, що підтримувала наступ німецької 4-ї армії, що переслідувала армію «Познань». 6 вересня групу передали 4-му повітряному флоту, а III./KG 27 — перевели на південь.

Окремо бомбардувальники KG 27 атакували багато цілей у північній та центральній Польщі. I./KG 27 з 1 по 27 вересня завдавала ударів по цілях і містах на Нареві, Лодзі (битва за Лодзь) та Любліні. II. і III. діяла таким же чином до 17 вересня, того дня, коли радянські війська вторглися в Польщу. I./KG 27 перевели до Дельменгорста, а пізніше до Вунсторфа. 6 жовтня 1939 року Польща капітулювала перед загарбниками.

Західна кампанія KG 27 активно діяла в ході Дивної війни на Західному фронтові. До квітня 1940 року усі три групи KG 27 брали участь у розкиданні листівок та повітряній розвідці в районі Ам'єна, Лілля, Арраса та інших містах Франції.

В контексті підготовки до кампанії на Заході, до 10 травня 1940 року штаб і I. були в Ганновері, тоді як II. і III. залишалися в Дельменгорсті та Вунсторфі відповідно. KG 27 передали IV повітряному корпусу 2-го повітряного флоту. Усі, крім одного, 36 He 111 першої групи були боєготові, тоді як друга група могла зібрати 25 з 35 машин, а третя група 32 з 38 штатних.

10 травня план «Гельб» вступив у силу, війська вермахту розпочали вторгнення в Нідерланди, в Бельгію та у Францію. I./KG 27 безпосередньо діяла над Ліллем, Антверпеном, Брюсселем і Намюром, підтримуючи наступ сухопутних формувань. KG 27 та KG 54 перебували на вістрі удару головних сил IV авіакорпусу у цьому секторі. II./KG 27 бомбили цілі в Норран-Фонт і Дюнкерку. Третя група завдала удару по аеропорту Лілля. За перший день люфтваффе вразило 47 аеродромів у Франції. Також постраждали Булонь, Аббвіль, Берк, Сент-Енглевер і Камбре.

У цей перший день битви сім літаків KG 27 зникли безвісти, два списані та п'ять пошкоджено. Першим бойової втрати в бою зазнав штаб KG 27. На рахунку екіпажів ескадри було чотири збитих «Харрікейни». Ще два бомбардувальника були втрачені під час цих нальотів та чотири пошкоджені — усі з II./KG 27.

З 10 по 15 травня II./KG 27 підтримувала 6-у німецьку армію в Бельгії, атакуючи Лілль, Антверпен, Брюссель і Намюр. 11 травня II./KG 27 діяла над Жамблу, забезпечуючи повітряну підтримку наземним силам в ході битви при Жамблу, і мала жорсткі повітряні бої з французькими винищувачами над Кале. Бомбардувальники групи літали на підтримку прориву німецьких військ у Фландрії та Артуа, а також прориву передових підрозділів вермахту до Ла-Маншу. 18 травня група втратила літаки над Камбре та Турне. В ході боїв група втратила свого командира майора Райнгольда Тамма, збитого і захопленого французами в полон. Командування групою взяв на себе Фрідріх-Карл Шліхтінг.

Літаки III./KG 27 одночасно бомбили цілі в районах Лілля, Антверпена, Брюсселя та Намюра, а також 16 травня атакували Вавр. III./KG 27 та дії авіагрупи не добре зафіксовані. Вважається, що частина підтримувала наступ у Фландрії в регіоні Артуа і, можливо, забезпечувала авіаційну підтримку в битві при Жамблу.

20 травня група армій «A» прорвалася до Ла-Маншу. I./ KG 27 вилетіла на підтримку військ у битвах за Кале та під Дюнкерком. До 31 травня II./KG 27 також бомбардувала порт Дюнкерка і 27 травня атакувала Діксмейде та Остенде в Бельгії. III./KG 27 підтримувала облогу Лілля та захоплення Руселаре. 22 травня авіаційна група втратила три бомбардувальники, одним із них був командир групи гауптман Ульріх Шірмер.

3 червня KG 27 брала участь у масованому авіаційному ударі по аеродромах та об'єктах промисловості в Парижі, за планом операції «Паула». У перший день операції «Рот» KG 27 втратила п'ять літаків, KG 54 чотири, а JG 27 ще п'ять. I./KG 27 підтримували просування військ вздовж узбережжя Ла-Маншу. Ескадра бомбардувала Орлеан і цілі над Сеною, Руаном, Луарою, порти Гавра і Шербура. II./KG 27 підтримала першу групу і просування танкових з'єднань вермахту у Бретані. Третя група, схоже, була виведена з битви для відновлення сил у травні та червні.

28/29 червня 1940 року He 111 KG 27 розпочали нанесення авіаційних ударів по портах південної Англії та Уельсу. Після перемир'я 22 червня 1940 року три групи перемістилися на свої бази в Турі, Дінарі та Ренні відповідно.

Битва за Британію З 4 липня ескадра взяла активну участь у битві за Канал (), метою якої визначалося досягнення повної переваги німецької авіації в повітрі над південною Англією перед початком вторгненням наземних сил, до того ж Герінг визначав ціль — максимальне знищення британської авіації та нанесення максимальних збитків Королівському флоту, що діяли у Ла-Манші.

30 липня II./KG 27 атакувала Бристоль та судна в Бристольському каналі. 11 серпня I. і II./KG 54 атакували Портленд, а 20 He 111 з KG 27 бомбили Бристоль. Незважаючи на винищувальний супровід I. і II./ZG 2 і III./JG 2, II./KG 27 зазнала втрат, її командир Фрідріх-Карл Шліхтінг був збитий і захоплений у полон.

13 серпня 1940 року розпочалася операція «Адлертаг», метою якої визначалося повне знищення винищувальної авіації британців. KG 27 завдавав авіаційних ударів по позиціях противника у Бристолі, Біркенгеді та Ліверпулі.

Наступного дня бомбардувальники третьої групи бомбардували Саутгемптон, де вивели зі строю головну залізничну лінію. Три формування He 111 непомітно проникли через винищувальний захисний заслін Королівської авіації та прорвалися до аеродромів у Колерні, графство Вілтшир, Сіленд у графстві Чешир, де завдали великої шкоди. Німці втратили п'ять бомбардувальників, двоє членів екіпажу загинули, а решта вважаються зниклими безвісти, і їхня доля невідома; серед них був один командир ескадрильї.

18 серпня, у Найважчий день у битві за Британію літаки II./KG 27 спробували атакувати доки Ліверпуля і втратили один бомбардувальник біля Дандженесса. 610-та британська ескадрилья знищила один He 111, а двоє інших було пошкоджено внаслідок вимушених висадок. В одному інциденті He 111 KG 27 незадовго до півночі атакував льотну тренувальну школу у Віндраші, графство Глостершир, де проводилися нічні польоти. Бомбардувальник врізався в британський Avro Anson, убивши всіх п'ятьох осіб на борту.

19 та 20 серпня KG 27 завдавали удару по Альберт-Доку в Ліверпулі. Крім Ліверпуля, який атакували 12 літаків, Шеффілд, Дербі, Галл, Ноттінгем і Лестер зазнали нальотів невеликої кількості бомбардувальників, спричинивши загибель 112 людей.

З середини серпня до початку вересня I./KG 27 виконував переважно операції морського патрулювання між Бретанню та Ірландією. Друга група до 29 серпня продовжувала нічні атаки на Ліверпуль, Беркенгед, Лондон, Бірмінгем і Ковентрі. III. група також брала участь у нічних обстрілах та спорадичних нападах на аеродроми.

До 7 вересня через високу інтенсивність боїв у небі над Англією кількість справних бомбардувальників в ескадрі різко знизилася. Перша група мала в наявності лише 13 із 35 бомбардувальників, тоді як друга група 15 із 32 літаків наявних на початок битви. Третя група скоротилася до 20 He 111, з яких 13 були справними. З цього часу зосередження атак Люфтваффе перенацілилося з атак на аеродроми військової авіації на рейди на жилі квартали Лондона.

У жовтні Люфтваффе перевело формат бомбардувань у нічні нальоти, що стали відомі як Бліц. Пілоти KG 27 брали участь майже в усіх акціях «Бліцу», при цьому працювали всі три групи. KG 27 підтримувала атаки на великі промислові міста: Плімут, Саутгемптон, Кардіфф, Манчестер, Ліверпуль, Ковентрі, Бірмінгем, Шеффілд, Портсмут, Глазго, Бристоль, Кінгстон-апон-Галл і Белфаст.

Усі три групи гешвадер були залучені до операції «Місячна соната», масованого нападу на Ковентрі 14 листопада 1940 року. 29 грудня 1940 року III./KG 27 брала участь у рейді на британську столицю, який став відомим як Друга велика пожежа в Лондоні. Ця група була першою хвилею бомбардувальників, що вразили Лондон тієї ночі між 20:14 та 20:55 GMT.

KG 27 працював з кількома групами, кожна з яких атакувала кілька цілей за одну ніч. Наприклад, 6/7 листопада 1940 року III./KG 27 бомбила Ліверпуль, Саутгемптон, Бристоль, Фалмут і Фові. Також німці бомбардували інші міста; Портленд, Ексмут, Богнор Реджіс, Борнмут, Челтнем, Пул, Веймут, Портісхед, Ейвонмут, Грейвсенд, Суонсі, Філтон, Єйт, Пембрук, Браунтон, Сент-Ноттінг, Клайдсайд, Ноттінгем, Дербі.

В останній тиждень квітня 1941 року I./KG 27 визначили на операції, спрямовані проти судноплавства. З 4 на 5 червня 1941 року усі три групи в останній раз провели бомбардування Британії. I та II./KG 27 атакували Бірмінгем, а третя група завдала удару по Бристолю; постраждали райони Філтон, Колерн і Хакклекот.

Східний фронт

1941 У середині червня 1941 року KG 27 передислокували до Румунії. Штаб ескадри, I. і II./KG 27 авіагрупи базувалися у Фокшани, III./KG 27 було переміщено в Зілістею. Бомбардувальна ескадра перебувала під керівництвом IV повітряного корпусу 4-го повітряного флоту і виконувала завдання щодо підтримки групи армій «Південь». Третя група мала 25 справних He 111 із 28 на початок вторгнення; друга група 21 з 24; перша група 22 з 30.