Олександр Артемович Кривоно́с ( 4 січня 1930, Бойове) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1957 року. Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР з 1968 року.

Біографія Народився 4 січня 1930 у селі Бойовому (нині у складі міста Нур-Султана, Казахстан). 1957 року закінчив Харківський художній інститут, де навчався зокрема у Євгена Єгорова, Олексія Кокеля, Петра Котова, Леоніда Чернова.

Упродовж 1958—1968 років викладав у Таш­кентському художньому інституті. У 1960-ті роки був секретарем Спілки художників Узбекистану.

З 1968 року — у Київському художньому інституті: у 1977—1988 роках завідував кафедрою рисунка, професор з 1983 року.

Творчість Працював у галузі станкового живопису. Автор портретів, пейзажів у реалістичному стилі. Серед робіт:

«В. Бойко» (1957); «Весна» (1960); «Хасан і Хусан» (1964); «Хірург С. Масумов» (1964); «Золотий степ цілинний» (1967); «Народний художник Узбецької РСР І. Меленін» (1967); «Зем­­ля узбецька» (1968); «Україна» (1970); «Повінь на Сеймі» (1978); «Березовий гай» (1979); «Соняшники цвітуть» (1979); «Леся Українка» (1980); «Олександр Баса­нець» (1990–1995); «Тетяна Голембієвська»; «Є. Баран» (1990–1995); «Дружина А. Кривонос» (1996); серія «Пейзажі України» (2000–2010). </div> Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних художніх виставках з 1957 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1990 році.

Література Кривоніс Олександр Артемович // ;