Стражник польний коронний () — військовий уряд, член генерального штабу.
Уряд виник на межі XV—XVI століть на півдні України для командування сторожовими постами у прикордонних теренах зі Степом. Його виконував переважно один з командувачів оборони поточної. Пізніше стражник відповідав за безпеку на марші, керував передньою сторожею, виставляв охорону, чатових навколо табору. З часом стражник польний став найближчим помічником гетьманів, заступником гетьмана польного.
Уряд вважався четвертим за важливістю після урядів гетьманів великого і польного, стражника великого. Через необхідність забезпечення оборони від татар уряд не приваблював вихідців з родин магнатів і його виконували переважно вихідці середньої шляхти, отримуючи чималу платню. З XVIII століття уряд став чисто титулярним.
Деякі відомі стражники польні коронні (1506) Станіслав Лянцкоронський (1511–1520) (1526–1527) Микола Сенявський (1531–?) Олександр Сенявський (1543–?) Миколай Потоцький (1569–1572) Станіслав Гольський Ян Замойський (1600–1619) (1644-1655) Анджей Моджевський (, 1665–1667) (1668–1691) (1692–1707) (1777–1792) (1792–?)
Література Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1983, ss. 175—176. Zbigniew Hundert, Strażnicy koronny i wojskowy w dobie Jana Sobieskiego (1667–1696). Kilka uwag o osobach odpowiedzialnych za organizowanie przemarszów armii koronnej // ACTA U NIVERSITATIS LODZIENSIS. FOLIA HISTORICA 99, 2017, ss. 149-170.
Див. також Стражник Стражник великий коронний Стражник польний литовський