Андроцид ( ) був піфагорійцем, чия праця «Про піфагорійські символи » Also translated On Pythagoric Symbols; Kenneth Sylvan Guthrie, The Pythagorean Sourcebook and Library (Red Wheel/Weiser, 1987), p. 93 online. збереглася лише у розкиданих фрагментах. Дата його життя не є точною; він жив до 1 століття до нашої ери The earliest reference to Androcydes’ work appears in the 1st-century BC grammarian Tryphon., але, можливо, ще в 4 столітті. Частота, з якою Андроцид згаданий в інших роботах, означає те, що він був головним джерелом пізнішої піфагорійського звичаю, а також його інтерес у вивченні історичного розвитку літературного та філософського символу . Peter Struck, Birth of the Symbol (Princeton University Press, 2004), p. 99 online ; Struck regards the magico-religious performative power of the Pythagorean symbol as exceeding the methodological confines of conventional semiotics.
Піфагорійські символи Уолтер Буркерт зобразив Андроцида у своїй стемі піфагорійських символів Walter Burkert, Lore and Science in Ancient Pythagoreanism, translated by Edwin L. Minar, Jr. (Cambridge University Press, 1972), pp. 166–173, as cited by Peter Struck, Birth of the Symbol (Princeton University Press, 2004), p. 98., що складається з гномічних висловлювань або сентенцій. Such as “Eat not in the chariot,” “Do not urinate against the sun,” and most famously “Abstain from beans”; see Kenneth Sylvan Guthrie, The Pythagorean Sourcebook and Library (Red Wheel/Weiser, 1987), p. 146 online and pp. 159–161 online for a full list. Андроцид вважався одним з найважливіших джерел на тему акоусмати . Felix Jacoby, Die Fragmente der griechischen Historiker (Brill, 1999), p. 253, note 62 online.
Відповідно до слів Гранта (2002), він сказав, що вино і м’ясо шкодять розуму . Robert McQueen Grant, Early Christians and Animals (Routledge, 1999), p. 13 online.
Перефрази його роботи в пізніших авторах демонструють його спосіб інтерпретації цих поведінкових обмежень. Наприклад, «Не переступайте через ярмо» слід розуміти як «Не порушуйте правосуддя». Ці тлумачення вказують на те, що заборони мали приховане значення для тих, хто бажає обміркувати їх і довідатися, що символи також є загадками ( αἰνίγματα ). Peter Struck, Birth of the Symbol, p. 99.
Граматик 1 століття до нашої ери Трифон посилається на роботу Андроцида в розділі про літературні загадки, які він визначає як затемнені або неясні алегорії . Трифон має на увазі те, що Андроцид не робив чіткої різниці між поетичним і філософським способами трактату, оскільки він цитував уривки з Гесіода в інтерпретації піфагорійських символів. Peter Struck, Birth of the Symbol, pp. 103–104.
Символи і магія Андроцид розглядав Ephesia grammata або ритуалізовані «магічні слова», що використовуються для заклинань або амулетичних написів, як алегоричну мову, що містить теологічні прозріння, «загадкову форму природної теології ». Richard Gordon, “Imagining Greek and Roman Magic,” in Witchcraft and Magic in Europe: Ancient Greece and Rome (University of Pennsylvania Press, 1999), p. 236 online. Андроцид інтерпретує слова через відчутну лексичну та фонетичну подібність з грецькою. Його коментар до, мабуть, найвідомішого рядка таких складів — askion kataskion lix tetrax damnameneus aision ἀσκιον κατασκιον λιξ τετραξ δαμναμενευς αἰσιον. — перефразований Климентом Олександрійським : Андроцид ... говорить, що знаменитий так звані ефеські літери впорядковані як алегорії: askion означає темряву» через те, що темрява не кидає тіні (skia); катаскіон означає «світло», оскільки відкидає тінь своїм світлом (kataugazei); lix — старовинне слово, що означає «земля»; tetrax означає «рік» через (чотири) пори року;damnameneus означає Сонце, яке всесильне (damazon); aisia означає «справжній голос». Алегорія згадує те, що божественні речі були влаштовані належним чином , наприклад, темрява по відношенню до світла, сонце щоб створити рік і землю, щоб зробити можливим усе природне з'являлось на світ.
Лікар? Були зроблені деякі спроби ідентифікувати цього Андроцида з Андроцидом, який був лікарем Олександра Македонського . Gillian Clark, Iamblichus: On the Pythagorean Life (Liverpool University Press, 1989), p. 64, note 145 online. Дієтична дисциплінованість Піфагора щодо вина (погане) і капусти (хороше) Discussed in the course of Cato the Elder’s effusions on the virtues of cabbage, On Agriculture 157, Bill Thayer’s edition at LacusCurtius online. може бути відображена в порадах лікаря горезвісному завойовнику, що п’є вино.
Примітки