Ліно Каполікйо (; 21 серпня 1943, Мерано, Больцано — 3 травня 2022, Рим) — італійський актор, режисер та сценарист.

Життєпис Народився 21 серпня 1943 року у місті Мерано, провінція Больцано. Дитинство, позначене поганими стосунками з батьком, який віддав його до школи-інтернату, провів у Турині. Вивчав акторську майстерність в Національній академії драматичного мистецтва ім. Сільвіо д'Аміко у Римі. Його театральний дебют відбувся на сцені міланського Piccolo Teatro в постановках Джорджо Стрелера за п'єсами Гольдоні та Шекспіра. 1966 року дебютував на телебаченні в ролі Андреа Кавальканті у мінісеріалі «Граф Монте-Крісто» виробництва RAI. Наступного року з'явився в епізодичній ролі у фільмі Франко Дзефіреллі «Приборкання норовливої» з Елізабет Тейлор та Річардом Бертоном у головних ролях. 1968 року зіграв свою першу головну роль у комедійному фільмі «Ескалація» Роберто Фаенци, за яку був номінований на премію Срібна стрічка як найкращий актор.

Найвідомішою в його фільмографії вважається головна роль у драмі «Сад Фінці-Контіні» (1970) Вітторіо де Сіка, яка принесла Каполікйо премію Давид ді Донателло-Спеціальний Давид 1971 року. Також помітною стала головна роль у джалло «Будинок з вікнами, що сміються» (1976) Пупі Аваті.

У 1984—1987 роках викладав акторську майстерність в Експериментальному кіноцентрі у Римі.

1995 року виступив режисером і сценаристом спортивної драми «Боксери». 2002 року став режисером і сценаристом фільму «Щоденник Матильди Мандзоні», заснованому на реальному щоденнику молодшої доньки письменника Алессандро Мандзоні, яка померла від сухот 1856 року у 26-річному віці.

2019 року видав автобіографічну книгу «Кохання не вмирає» ().

Ліно Каполікйо помер 3 травня 2022 року у Римі в 78-річному віці.

Вибрана фільмографія

Режисер та сценарист 1995 — Боксери / Pugili 2002 — Щоденник Матильди Мандзоні / Il diario de Matilde Manzoni

Нагороди та номінації 1968 — Номінація на премію Срібна стрічка у категорії Найкращий актор (Ескалація). 1969 — Номінація на премію Золотий кубок у категорії Найкращий актор (Приходь якось на вечерю). 1971 — Премія Давид ді Донателло-Спеціальний Давид (Сад Фінці-Контіні). 1972 — Номінація на премію Золотий кубок у категорії Найкращий актор (Кохання вмирає). 1974 — Премія Рудольфа Валентино у категорії Найкращий актор (Кохання і гімнастика). 2012 — Премія Вітторіо де Сіка.

Примітки

Посилання