Томас Беддоус (Беддо) (англ. ) — англійський вчений: хімік, медик, філософ.
Біографія Народився 13 квітня 1760 року у будинку Белконі-хаус у містечку графства Шропшир.
Здобув початкову освіту у гімназії Брідднорт-Ендовед-скул та у Пемброк-коледж Оксфордського університету. Потім вступив на початку 1780-х років на медичний курс Единбурзького університету. Серед викладачів — хімік та фізик Джозеф Блек та професор природної історії . Також Беддоус вивчав медицину у Лондоні у хірурга . В 1784 Томас Беддоус опублікував переклад роботи Ладзаро Спалланцані «Dissertations on Natural History» і в 1785 — переклад праці Торберна Бергмана «Essays on Elective Attractions». В 1786 Беддоус здобув ступінь доктора медицини у Пемброк-коледж Оксфордського університету.
Після 1786 Томас Беддоус відвідав Париж, де познайомився з Лавуазьє. В 1788 році він був призначений професором хімії Оксфордського університету: його лекції залучали велику та вдячну аудиторію. Прихильність вченого до Французької революції налаштувала проти нього частину вчених і він пішов у відставку в 1792 році. Наступного року він опублікував книгу «History of Isaac Jenkins», де показав пороки пияцтва. Книга мала неабиякий успіх — було продано 40 000 її екземплярів.
Беддоус займався дослідженням та лікуванням туберкульозу, створивши в Бристолі клініку, що існувала з 1793 по 1799, а потім організував у Бристолі медичний науково-дослідний центр Бристольський пневматичний заклад. Тут він займався тестуванням різних газів для лікування туберкульозу; пізніше ця установа була перетворена на загальну лікарню. Між 1793 і 1799 роками Томас Беддоус мав клініку на площі Гоуп-сквере у бристольському районі Готвеллз, де він лікував пацієнтів з туберкульозом.
Помер 24 грудня 1808 Thomas Beddoes M.D., 1760–1808 у містечку , передмістя Бристоля. Thomas Beddoes.
Сучасники відгукувалися про вченого як людину величезної енергії та великих знань, які він спрямовував на благородні та благодійні цілі. Він прагнув досягнення суспільного блага, популяризуючи медичні знання.
Література
— essay reprinted in A Jacques Barzun Reader (2002)
Примітки
Інтернет-ресурси