Дмитро Олексійович Кара-Мустафа ( 30 жовтня 1972, Сорокине, Луганська область, УРСР) — радянський та український футболіст (півзахисник), футбольний тренер. Помічник головного тренера у молдовському клубі «Шериф».
Кар'єра гравця Вихованець луганського спортивного інтернату. Перші тренери — В. Д. Добіжа та В. П. Глухарьов. Розпочав кар'єру 1990 року в луганській «Зорі», яка виступала у Другій лізі СРСР. Згодом грав за свердловський «Шахтар» у турнірі колективів фізичної культури, а потім в аматорському чемпіонаті України. 1992 року повернувся до «Зорі», разом з якою брав участь в матчах Вищої ліги України. Його дебют у чемпіонаті відбувся 11 жовтня 1992 року у матчі проти львівських «Карпат» (1:3). Влітку 1994 року перейшов до луганського «Динамо» з Другої ліги України, де грав протягом року.
У серпні 1995 року став гравцем маріупольського «Металурга», який за підсумками сезону став переможцем Другої ліги. Перед початком наступного сезону 1996/97 року повернувся до «Зорі», проте через півроку знову перейшов до «Металурга», який посів третє місце у Першій лізі і вийшов у Вищу. 1998 року грав у другому дивізіоні Росії за шахтинський «Шахтар». З 1998 по 2004 рік був гравцем свердловського «Шахтаря», який брав участь в аматорських турнірах.
Кар'єра тренера З 2003 по 2006 рік тренував свердловський «Шахтар», який виступав в аматорському чемпіонаті України. У сезоні 2007/08 року клуб почав виступати у Другій лізі України, а Кара-Мустафа очолював колектив на професіональному рівні протягом двох років. У лютому 2010 року очолив мелітопольський «Олком», з яким уклав дворічний контракт. Рік по тому «Олком» розформувало з фінансових причин.
Новим місцем роботи Дмитра Олексійовича у 2011 році стала луганська «Зоря», де почав працювати у селекційному відділі. Кара-Мустафа зумів знайти для клубу таких гравців як Тоні Шуніч, Никола Ігнятієвич, Данило та Яннік Болі. У липні 2016 року його було призначено старшим тренером команди «Зорі» (U-19), де працював наступні три роки. Його вихованцями там стали Владислав Ємець та Сергій Майборода.
У січні 2020 року став старшим тренером у солігорському «Шахтарі» в штабі Юрія Вернидуба, який раніше працював у «Зорі». Залишив команду наприкінці серпня 2021 року, після відставки Вернидуба. Наприкінці року Вернидуб став біля керма тираспольського «Шерифа», а Кара-Мустафа обійняв посаду його помічника. З 31 грудня 2020 року володіє тренерською ліцензією УЄФА категорії «А».
Досягнення «Металург» (Маріуполь) Перша ліга України Бронзовий призер (1): 1996/97
Друга ліга України Чемпіон (1): 1995/96
Сім'я Дружина — Тетяна Кара-Мустафа. Син — Олексій Кара-Мустафа, який отримав у п'ятирічному віці 3-й дорослий розряд з шахів.
Примітки
Посилання Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ Візитна картка тренера на офіційному сайті УПЛ
Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті sportbox.ru Профіль тренера на сайті transfermarkt.com