Наджиб Азмі Мікаті (;  — ліванський політик і бізнесмен, а також тричі прем'єр-міністр Лівану — 13 червня 2011 — 15 лютого 2014, 19 квітня 2005 — 19 липня 2005 та 10 вересня 2021 — 13 січня 2025. Він також обіймав посаду міністра громадських робіт і транспорту з 6 грудня 1998—2003.

Мікаті був близький до сирійського уряду і керував кількома телекомунікаційними проектами в Сирії та Лівані.

В 2005 році він очолив , який контролював парламентські вибори після виведення сирійських військ. В 2011 році він сформував свій за підтримки , перш ніж пішов у відставку в 2013 році. Був членом парламенту від Триполі 2000—2005 роках і був переобраний в 2009 і 2018. У липні 2021 року його втретє призначили прем'єр-міністром.

За версією Forbes, він є найбагатшою людиною у Лівані, в 2021 році його статки становили 2,5 мільярда доларів.

Його багаторазово звинувачували в корупції та у незаконному отриманні доходів.

Раннє життя та освіта Мікаті народився 24 листопада 1955

і походить із відомої мусульманської сім'ї сунітів, яка проживає у Триполі.

Закінчив Американський університет у Бейруті в 1980 році та здобув ступінь магістра ділового адміністрування (MBA).

Також відвідував програму літньої школи у Гарварді та престижну французьку бізнес-школу INSEAD .

Бізнес В 1979 році старший брат Наджиба заснував «Arabian Construction Company» (ACC) зі штаб-квартирою в Абу-Дабі, яка стала однією з найбільших будівельних компаній на Близькому Сході. «Taha Mikati» , Bloomberg. Accessed 17 November 2015. Наджиб Мікаті разом зі своїм братом Тахою заснував телекомунікаційну компанію в 1982 році. У червні 2006 року він продав компанію південноафриканській MTN Group за 5,5 мільярдів доларів.

Таха і Наджиб Мікаті зберегли свої інші операційні підрозділи, що контролюються холдинговою компанією .

Йому належить 79-метрова моторна яхта Mimtee.

Політична кар'єра Після призначення міністром громадських робіт і транспорту 4 грудня 1998 року Мікаті був обраний до ліванського парламенту від свого рідного міста Триполі в 2000 році, випередивши Омара Карамі, який був обраний від того ж багатомандатного виборчого округу. Будучи парламентарем, Мікаті зберіг свою посаду в кабінеті міністрів і здобув репутацію помірно просирійського політика з нормальними відносинами з президентом Сирії Башаром Асадом. Пізніше Мікаті був призначений міністром транспорту і став союзником тодішнього президента Лівану Еміля Лахуда, підтримавши продовження його повноважень в 2004 .

Перше прем'єрство У переговорах щодо формування уряду, Мікаті став консенсусним кандидатом.

Незважаючи на свою близькість до Сирії, його готовність йти на компроміс і свою обіцянку звільнити керівників сил безпеки, яких багато ліванців, підозрювали в причетності до вбивства колишнього прем'єр-міністра Рафіка Харірі 14 лютого 2005 року, принесла йому підтримку анти-сирійської опозиції, на противагу сильно про-сирійської позиції міністра оборони, Абдул Рахім Мурад. «Ми будемо символом поміркованості та національної єдності», заявив Мікаті після присяги у Президентському палаці в Баабді .

Він був призначений прем'єр-міністром президентом Емілем Лахудом 15 квітня 2005 року після отставки Омара Карамі, який пішов у відставку після семи тижнів невдалих спроб формування консенсусного уряду. Він обіймав цю посаду протягом трьох місяців, передавши 19 липня 2005 року цю посаду Фуад Синьйора.

Відставка Пріоритетним завданням Мікаті була підготовка Лівану до парламентських виборів, які планувалося провести до 31 травня 2005 року. За конституцією Лівану уряд має бути затверджений до початку виборів, і опозиційні політики звинуватили президента Лахуда та колишнього прем'єр-міністра Карамі у перешкоджанні формуванню уряду, щоб зірвати вибори, які антисирійські партії вважали, що зможуть виграти. Уряду Мікаті вдалося організувати вибори, що виграла опозиція, а саме Рух 14 березня, що здобув 72 зі 128 місць у Національних Зборах Лівану.

Друге прем'єрство 25 січня 2011 року в парламенті Лівану 68 депутатів підтримали кандидатуру Мікаті на посаду прем'єр-міністра. Президент Лівану Мішель Сулейман, доручив Мікаті сформувати та очолити новий кабінет ліванського уряду. В результаті тривалих консультацій цей уряд був затверджений і розпочав роботу 13 червня 2011 року. Нормальній роботі уряду заважала Громадянська війна, що почалися в Сирії. На ґрунті конфлікту в Сирії Ліван розділився на два табори: прихильників режиму Башара Асада та його супротивників.

Прем'єр-міністр Лівану Наджиб Мікаті офіційно оголосив у п'ятницю 22 березня 2013 року про відставку свого кабінету

Мікаті зазначив, що ухвалив рішення про відставку під впливом подій у своєму рідному місті Триполі, де точились бої.

Третє прем'єрство 27 липня 2021 президент Мішель Аун доручив Мікаті формування нового уряду (прем'єр-міністр Хасан Діаб подав у відставку у серпні 2020 року, але Мустафа Адіб і Саад Харірі не змогли сформувати уряд) .

10 вересня 2021 року президент та Мікаті у присутності спікера парламенту Набіха Беррі підписали указ про формування , що налічує 24 міністра-технократи, які не представляють партії.

20 вересня парламент проголосував за довіру уряду 85 голосами проти 15 .

13 січня 2025 року Мікаті оголосив про свою відставку, оскільки 85 зі 128 депутатів обрали Навафа Салама прем'єр-міністром.

Примітки