SuperCalc — електронна таблиця, яку випустила 1981 року і спочатку постачала разом із у складі набору програм CP/M для портативного комп'ютера Osborne 1. 1984 року компанію Sorcim купила Computer Associates, тому останні версії SuperCalc мали назву CA-SuperCalc.
На відміну від VisiCalc, SuperCalc є однією з перших електронних таблиць, здатних ітеративно розв'язувати (комірки, значення яких залежать одне від одного).
Вийшли версії SuperCalc для комп'ютерів Apple II, IBM PC з операційною системою DOS, а також для Microsoft Windows, мейнфреймів IBM (S/360) і VAX/VMS.
Версії
SuperCalc 1
Наприкінці 1980 року шукав постачальника електронних таблиць для свого комп'ютера Osborne 1. Оскільки йому не вдалося придбати права на VisiCalc, він звернувся до Sorcim з проханням розробити електронну таблицю, яка могла б змагатися з VisiCalc і вийшла б до квітня 1981 року, щоб її можна було показати на . Основним розробником програми став Гарі Балейсен (Gary Balleisen). Врешті, презентацію зустріли з досить великим ентузіазмом. SuperCalc був написаний мовою асемблера, розробка коштувала $20 000. Поряд із WordStar, SuperCalc увійшов до комплекту поставки комп'ютера Osborne 1. Також його продавали окремо за ціною $295.
Програмі була потрібна операційна система CP/M версії 2.2, 48 кБ оперативної пам'яті і один дисковод. Оскільки більшість машин із CP/M використовували виведення на послідовний термінал, більшість інших електронних таблиць для цієї операційної системи не виводили таблицю в реальному часі; SuperCalc натомість мав налаштування для різних типів терміналів, що дозволяло йому досить швидко перемальовувати екран у реальному часі. Найбільший розмір таблиці становив 254 рядки і 63 стовпці. Найбільша довжина тексту в комірці становила 117 символів. Підтримувалося змінення ширини стовпців, а також вертикальне і горизонтальне розділення екрану. Був можливим захист комірок від змінення.
Для математичних обчислень використовувався двійково-десятковий код, що дозволяло підвищити точність обчислень. Як цілі числа, так і числа з рухомою комою опрацьовувалися в діапазоні експонент від 10−16 до 1016. Серед підтримуваних математичних функцій були обчислення абсолютної величини, тригонометричних функцій, експоненти і логарифма. Були також логічні функції і функції пошуку мінімуму і максимуму.
До програми додавався 108-сторінковий посібник користувача. Також була вбудована в програму довідка.
Оглядач журналу оцінив SuperCalc досить високо: він припустив, що програма має потенціал для того, щоб стати «класикою в своєму жанрі».
SuperCalc2
SuperCalc2, випущений у квітні 1983 року для DOS 1.1 і старших, а також CP/M-80 і 86, продавався за ціною $295. Під керуванням DOS йому було потрібно 64 кБ пам'яті, CP/M — 48 кБ. Найбільший розмір таблиці становив 254 рядки і 63 стовпці. На кінець 1983 року користувацька база програми становила приблизно 250 000 встановлень.
Додано функції арифметики дат і роботи з календарем. Було можливим злиття даних із декількох таблиць. Дані можна було сортувати за рядками або стовпцями, можливо було також приховувати певний діапазон даних. Була підтримка записуваних у дисковий файл макрокоманд. Додалася можливість повертати з формули рядок тексту (наприклад, функція обчислення істинності значення могла видавати текст «Добре» для істинного значення і «Погано» для помилкового). До математичних функцій додалися округлення і ділення з остачею.
З програмою постачався модуль Super DataIntercharge, що дозволяв здійснювати експорт та імпорт файлів формату CSV (тільки дані) і SDF (SuperData Format, також формули). Підтримувалася повна пряма сумісність з першою версією, зворотна сумісність була обмежена файлами, які не використовують нових функцій.
Швидкість роботи зросла приблизно в 2 рази. Додано розширені функції налаштування друку (довжина і ширина сторінки, інтервал, можливість задання спеціальних команд для конкретної моделі принтера).
У комплект входив посібник користувача. Порівняно з першою версією, додався короткий буклет «10 хвилин на SuperCalc2» (). Була також довідкова картка з основними командами.
SuperCalc 3
SuperCalc 3, випущений у кінці 1983 року для IBM-сумісних комп'ютерів, продавався за ціною $395. Для роботи він потребував операційну систему DOS версії 1.0 і вище, 96 кБ оперативної пам'яті і один дисковод. Найбільший розмір таблиці становив 254 рядки і 63 стовпці. SuperCalc 3 був написаний мовою програмування Pascal. Використовувалася технологія розрідженого зберігання даних: у пам'яті зберігається лише інформація в комірках, що містять дані, а також відомості про те, які комірки є порожніми.
У програму вбудовано більше 50 функцій. Додано фінансові функції, які включали обчислення внутрішньої норми прибутку, чистої приведеної вартості і виплат за кредитами. З математичних функцій були округлення, обчислення суми і середнього, генератор випадкових чисел. Для підвищення продуктивності замість двійково-десяткового коду використовувалося двійкове подання чисел. Підтримувалася робота з числами з рухомою комою від 1 х 10−63 до 1×1062
Додано функції керування базами даних, сортування за двома ключами, графічні можливості. Було 7 типів графіків (лінійний, круговий, гістограма, гістограма з накопиченням, з областями, точковий, біржовий), була можлива зміна шрифту заголовків і міток (до 8 шрифтів), а також друк до 4 графіків на одній сторінці. Можливо було показати графіки на екрані, зокрема в кольорі. Графіки були двовимірними.
Програма постачалася на двох дисках, що включали, крім самої програми, приклади таблиць, додаткові програми Sideways (друк таблиць альбомної орієнтації) і Superdata Intercharge (перетворення файлів Lotus 1-2-3 і Visicalc). У комплект також входили посібник користувача для основної програми та Superdata Intercharge, короткий буклет «10 Minutes to SuperCalc 3» та дві картки, що містять коротку інформацію про команди та графічні можливості.
Захист від копіювання був відсутній. Компанія Sorcim надавала програму корпоративного ліцензування SuperCalc, що знижувала ціну до $237 за копію за покупки ліцензії на 25 користувачів, до $118 за покупки ліцензії на 400 користувачів, а також ліцензію з необмеженим числом користувачів за $65 000.
Реліз 2 SuperCalc 3 Release 2 випущено 1984 року і продавався він за ціною $395. Для роботи потребував операційної системи DOS версії 2.0 і вище, 96 кБ оперативної пам'яті і один дисковод. Підтримував 33 моделі принтерів і 18 моделей плотерів.
За швидкістю обчислень Release 2 перевершував Lotus 1-2-3, причому використання математичного співпроцесора збільшувало швидкодію до 10 разів. Найбільший розмір таблиці становив 9999 рядків і 127 стовпців (за наявності менш ніж 192 кБ пам'яті — 254 рядки і 63 стовпці). Була унікальна для електронних таблиць того періоду можливість ітеративного обчислення з кільцевими посиланнями без перерахунку решти таблиці.
Серед поліпшень у порівнянні з першою версією SuperCalc 3 називали поліпшену прокрутку, поділ екрану по горизонталі і вертикалі.
Програма постачалася на двох дисках, що включали, крім самої програми, приклади таблиць, додаткові програми Sideways (друк таблиць в альбомній орієнтації) і Superdata Intercharge (перетворення файлів Lotus 1-2-3 і Visicalc). У комплекті також були посібники користувача для основної програми і Superdata Intercharge, короткий буклет «10 Minutes to SuperCalc 3» і дві картки, що містять коротку інформацію про команди і графічні можливості.
SuperCalc 3a
SuperCalc 3a, випущений 1985 року, призначався для комп'ютерів Apple IIc і Enhanced Apple IIe. Через обмежені можливості цих комп'ютерів не підтримувалося ітеративне обчислення кільцевих посилань. Підтримувалися таблиці розміром до 63 стовпців і 254 рядків (до 116 символів у комірці). Для виведення графіків на екран можна було використовувати до 16 кольорів, а для друку — до 90 кольорів.
Реліз 2.1 SuperCalc 3 Release 2.1 вийшов 1985 року. До програми додано підтримку розширеної пам'яті стандарту EMS (до 8 мегабайт), а також графічного адаптера EGA. Сама програма займала в пам'яті 96 кілобайт і підтримувала до 127 стовпців і 9999 рядків таблиці. Додано підтримку 24 нових принтерів і 8 плотерів.
Поліпшено продуктивність (так, виведення графіків здійснювався вдвічі швидше, ніж у попередній версії). Додано можливість налаштування кольорів елементів графіка.
Була підтримка високоякісної графіки, зовнішніх макросів.
SuperCalc 4
Версія SuperCalc 4, випущена 1986 року, продавалася за ціною $495. SuperCalc 4 позиціювався як основний конкурент Lotus 1-2-3. Станом на 1987 рік дослідники ринку табличних процесорів ставили SuperCalc на друге місце після Lotus 1-2-3, причому значна частина встановлень припадала на великі корпорації, що пов'язано з політикою ліцензування, яка передбачала значні знижки за покупки багатьох копій (так, при покупці 25 ліцензій ціна знижувалася до $247), а також із відсутністю захисту від копіювання. У числі корпорацій, які використовували SuperCalc, були Hughes Aircraft, Lockheed Missile and Space Inc., Лабораторія реактивного руху і Wells Fargo Bank.
Програма працювала під керуванням операційної системи DOS версії 2.0 і старших на IBM-сумісних комп'ютерах починаючи від IBM PC. Для запуску було потрібно 256 кБ оперативної пам'яті. Для роботи з великими таблицями була можливість використання розширеної пам'яті (підтримувалося до 8 МБ EMS-пам'яті). Підтримувалися відеоадаптери EGA і Hercules, а також математичні співпроцесори 8087 і 80287.
Серед нововведень цієї версії — підтримка макрокоманд, збережених разом з електронною таблицею. Багато команд збігаються з використовуваними в Lotus 1-2-3, однак через відмінності в структурі меню використовувати наявні макроси для Lotus 1-2-3 було неможливо без їх модифікації. Макроси могли виводити на екран повідомлення і видозмінювати вигляд робочого екрану (наприклад, можна було прибрати підписи рядків і стовпців). Крім того, з'явилася можливість автоматичного записування макросів. Це було суттєвою конкурентною перевагою.
Були також функції роботи з базами даних: друк звітів, заповнення даними тощо. У SuperCalc 4 були відсутні функції для роботи з рядками і матрицями, а також для здійснення множинного регресійного аналізу, наявні в конкурентів, а також функції пошуку рішення (які обмежувалися створенням кільцевих посилань з керованим числом ітерацій). Разом з тим, були доступні багато додаткових фінансових функцій (наприклад, обчислення основної суми і відсотків за ануїтетом), відсутні в Lotus 1-2-3, а також розв'язування систем рівнянь з використанням необмеженого числа ітеративних наближень. Можливим було злиття даних з декількох таблиць (додаванням), причому як з використанням окремих діапазонів даних, так і таблиць цілком. Підтримувалося сортування за рядками і стовпцями з використанням до 2 ключів сортування.
У цій версії з'явилися поліпшені засоби імпорту та експорту файлів Lotus 1-2-3: під час цих операцій зберігалися функції і формули, проте не підтримувалося конвертування макросів. Крім того, підтримувалася пряма і зворотна сумісність із SuperCalc 3, обмежена лише неможливістю працювати в старій версії зі вбудованими в таблицю макросами. Була також можливість імпорту та експорту даних у формати DIF і CSV. Також підтримувалася сумісність із Visicalc. Можливості імпорту та експорту файлів формату DBF () не було.
Були інтерфейсні поліпшення: в рядку меню з'явилися повні назви команд (а не однобуквені коди), також з Microsoft і Lotus 1-2-3 запозичено можливість створювати іменовані діапазони.