Руслан Миколайович Дунєв (6.07.1977—26.02.2022) — старший сержант командир відділення взводу десантного забезпечення 79 ОДШБр, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис Народився 6 липня 1977 року в с. Залізничному Болградського району Одеської області. Після 9 класу Залізничненської школи навчався у Суворовському училищі на столяра-тесляра.
В 1995 році призваний на строкову військову службу. Після строкової служби працював столяром та вчився на водія. В 1999 році вступив до лав 45 аеромобільної бригади, а після її розформування перевівся в Миколаїв - у 79 окремий аеромобільний полк. Брав участь у миротворчих операціях в Сьєра-Леоне та Косово.
З 2014 року брав участь в АТО/ООС.
Загинув 26 лютого 2022 року в бою з ворожою ДРГ в ході відбиття російського вторгнення в Україну на території Миколаївської області. Похований 5 березня у рідному селіОн остался навечно в строю: в Болградской громаде простились с земляком — защитником Украины. (рос.) 06.03.2022.
Нагороди орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті На початку вересня 2022 року, зусиллями громадської організації ветеранів АТО-ООС Болградського району, на будівлі Залізничненського ліцею було встановлено меморіальну дошку загиблому захиснику України, уродженцю села Болградської територіальної громади, випускнику Залізничненської школи старшому сержанту Руслану ДунєвуВ Болградській громаді встановили меморіальні дошки загиблим Героям. 08.09.2022.
Примітки
Джерела
Останній рейс: пам’яті захисника України Руслана Дунєва