Колодуб Оксана Володимирівна (справжнє прізвище — Лейбзон, псевдонім — Березовська, 1 (14) травня 1906, Одеса — 5 лютого 1996, Москва) — українська та російська оперна і концертна співачка (драматичне сопрано). Заслужена артистка РРФСР (1942). Дружина Олександра Олексійовича Колодуба.

Життєпис Народилася 1906 року в Одесі. Вокальну освіту здобула в Київському музично-драматичному інституті (1923—1927, клас М. Чистякова і О. Муравйової).

Артистичну діяльність розпочала в капелі «Думка», потім співала в Українському вокальному ансамблі при Київській політосвіті. З 1925 року виступала як концертна співачка (1927—1928 рр. в концертах Музичного товариства імені Миколи Леонтовича, Харків).

Разом з композитором В. Косенком здійснила ряд концертних турне по Україні. Концерти відбувалисяу вугільно-промислових районах Донбасу: в палацах культури, робочих клубах, на рудниках. Музиканти виступали в Ізюмі, Єнакієві, Горлівці, Мелітополі, Сталіно, Ворошиловграді, Дніпропетровську. За спогадами О. В. Колодуб, програми концертів складалися з двох відділень. Спочатку Віктор Косенко виконував кілька своїх фортепіанних творів, потім Оксана Володимирівна співала його романси українською: «Колискова», «Легіт легковійний», «Я ждав тебе», «На майдані». У другому відділенні композитор знов грав свої твори, а потім солістка співала під його акомпанемент романси та пісні українських композиторів — М. Лисенка, К. Стеценка, Я. Степового, П. Козицького, Л. Ревуцького та ін.Іванова О. Архів В. С. Косенка (1896—1938) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : біографічне дослідження ; науковий каталог / Ольга Іванова. — Київ, 2019. —С. 18..

У 1930—1934 — солістка КиївськогоСтанішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка: історія і сучасність. — Київ: Музична Україна, 2002. — С. 169, 171. — ISBN 966-95024-4-6., 1934—1940 — Свердловського театрів опери та балету, 1940—1948 — Большого театру СРСРЗарубин В. И. Большой театр: Первые постановки опер на русской сцене. 1825—1993. — Москва: Эллис Лак, 1994. — С. 283. — ISBN 5-7195-0027-8. — (рос.)..

Від 1948 вела концертну діяльність. Гастролювала в Польщі, Німеччині, Ірані, Іраку. У концертному репертуарі співачки були пісні та романси вітчизняної та зарубіжної класики, твори сучасних композиторів.

Померла 5 лютого (у деяких джерелахЛисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання / І. Лисенко. — Київ: Знання, 2012. — С. 268. — 8 березня) 1996 року в Москві.

Партії Мирослава («Золотий обруч» Б. Лятошинського) Ядвіга («Кармелюк» В. Косенка) Ліза, Тетяна, Марія, Оксана («Пікова дама», «Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Черевички» П. Чайковського) Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна) Горислава («Руслан і Людмила» М. Глінки) Купава, Мілітриса («Снігуронька», «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова) Тамара («Демон» А. Рубінштейна) Марина Мнішек («Борис Годунов» М. Мусоргського) Валентина («Гугеноти» Дж. Меєрбера) Недда («Паяци» Р. Леонковалло) Ортруда, Брунгільда («Лоенґрін», «Валькірія» Р. Вагнера) Аїда, Єлизавета, Леонора, Амелія («Аїда», «Дон Карлос», «Трубадур», «Бал-маскарад» Дж. Верді) Тоска, Баттерфляй (Тоска, Чіо-Чіо-сан Дж. Пуччіні) Аксинья, Лушка («Тихий Дон», «Піднята цілина» І. Дзержинського).

Примітки

Джерела Лисенко І. Співаки України: енциклопедичне видання / І. Лисенко. — Київ: Знання, 2012. — С. 268 : фот. — ISBN 978-617-07-0077-3. Мистецтво України: біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 310. — ISBN 5-88500-071-9.