«Шуми Марица» (; ) — національний гімн Болгарського князівства та Болгарського царства у 1885—1947 роках.
Історія
Історія музики У 1839 році у місті Бреслау (Вроцлав) поет Александр Космар написав і оприлюднив сатиричний твір «Пірати». Твір став популярним, і невдовзі мелодією сатири стала мелодія німецької народної пісні «Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren» («Коли солдати маршують в місті»). У Болгарію мелодія потрапила завдяки Атанасові Гратинському. Почувши її, він намагався підлаштувати мелодію до свого вірша «Сонечко», написаного у 1855—1856 роках. Таким чином, пісня стала популярною у Болгарії.
У 1925 році було оголошено про початок конкурсу на те, щоб поставити текст «Шуми Марица» на музику. В архіві Болгарської академії наук зберігаються 15 проєктів композиції.
У 1935 році була здійснена спроба об'єднати в один два гімни Болгарії — «Шуми Марица» та «Гімн Його Величности Царя». Над проєктом працювали Панчо Владигеров і Менахем Бенсусан. Проте весь проєкт зазнав краху. Таким чином, з 1940 року на всіх офіційних церемоніях спочатку виконували «Шуми Марица», а потім — царський гімн.
Історія слів
Нікола Живков написав текст майбутнього гімну Болгарії у 1876 році, воюючи добровольцем на боці Сербського князівства у сербсько-турецькій війні. Зробив він це, захоплюючись російським воєначальником Михайлом Черняєвим, який керував болгарськими добровольцями. Початкова назва твору — «Черняев Марш» ( ). Мелодією твору стала музика німецької народної пісні «Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren».
Вперше текст твору опублікований 1877 року в газеті «Щоденний новинар». У 1878 році він увійшов до збірки «Гусля и песни». Згодом назву пісні змінили на «Шуми Марица», коли її презентували у п'єсі «Ильо Войвода»Іван Шишманов (1891). «Историята на Шуми Марица» [The Story of Shumi Maritsa] (in Bulgarian): 7–8..
Серйозної переробки «Шуми Марица» зазнала у 1912 році завдяки поетові Іванові Вазову. Захоплений першими перемогами Болгарії у Балканській війні, він майже повністю переписав твір. Незначних змін текст зазнав і у 1914 році.
Національний гімн «Шуми Марица» була затверджена національним гімном Болгарського князівства після об'єднання Болгарії у 1885 році. З 1940 року на офіційних церемоніях виконувала перед «Гімном Його Величности Царя». У 1947 році, після встановлення за підтримки СРСР комуністичного устрою в Болгарії, гімн змінили на «Републико наша, здравей!». За часів НРБ «Шуми Марица» не була де-факто та де-юре заборонена комуністичним режимом.
Текст Черняев Марш(оригінал, 1876)Шуми Марица (1912)Шуми Марица (1914)Шюми Марица укървавена, Плачи вдовица
Люту ранена
Припев:
Марш! Марш!
с Генераля наш
Раз, два, три
Марш! Войници.
Напред да ходим, войници мили, Тимок да бордим
Със сички сили
Припев
Юнака донский
нам йе водител, с пряпорец лъвский
Вожд победител
Припев
Вижте деспоти, генераля наш
чуйте, запейте
Черняева марш
Припев
Войници храби
след него летят, порят ваздухът
и громко викат
Припев
С кървав остър меч
Генераля напред
възглавя на сеч!
Гръм огън навред
Припев
Труба низ гора
За звони напред!
Хей ура, ура!
Ура напред!
ПрипевШуми Марица окървавена, плаче вдовица
в люти рани днес.
Припев:
Марш, марш, Генералю наш!
На бой да летим, враг да победим!
Български чеда, цял свят ни гледа.
Хай към победа
славна да вървим.
Припев
Левът Балкански
в бой великански
с орди душмански
води ни крилат.
Припев
Сърцата наши, юнашки, силни, смърт ги не плаши, тупат за борба.
Припев
Ний сме народа, за чест и свобода, за мила рода
който знай да мре.
ПрипевШуми Марица
окървавена, плаче вдовица
люто ранена.
Припев:
Марш, марш, с генерала наш!
В бой да летим, враг да победим!
Български чеда, цял свят ни гледа.
Хай към победа
славна да вървим.
Припев
Левът Балкански
в бой великански
с орди душмански
води ни крилат.
Припев
Млади и знойни, във вихри бойни.
Ний сме достойни
лаври да берем.
Припев
Ний сме народа, за чест и свобода, за мила рода
който знай да мре.
Припев
Див. також
Гімн Його Величності Царя Гімн Болгарії
Примітки
Посилання Авдіозапис гімну (MP3)