Шарлотта Вільгельміна Саксен-Кобург-Заальфельдська (, 14 червня 1685 — 5 квітня 1767) — принцеса Саксен-Кобург-Заальфельдська з династії Веттінів, донька герцога Саксен-Кобург-Заальфельду Йоганна Ернста та саксен-мерзебурзької принцеси Софії Ядвіґи, друга дружина графа Ганау-Мюнценбергу Філіпа Рейнхарда.
Біографія Народилась 14 червня 1685 року у Кобурзі третьою дитиною та другою донькою з виживших у родині герцога Саксен-Заальфельду Йоганна Ернста та його першої дружини Софії Ядвіґи Саксен-Мерзебурзької. Мала старшу сестру Крістіану Софію та брата Крістіана Ернста.
Мати померла у пологах, коли Шарлотті Вільгельміні було трохи більше року. Батько за кілька років одружився вдруге із графинею Вальдек-Вільдунгенською Шарлоттою Йоганною. Від цього союзу принцеса мала шестеро єдинокровних сиблінгів, які досягли дорослого віку.
У 1699 році батько захопив кобурзькі землі, які раніше належали його брату Альбрехту, що помер, не залишивши нащадків. Втім, його інший брат Бернхард I оголосив про свої претензії щодо цих територій, що призвело до тривалої тяжби.
Шарлотта Вільгельміна у віці 20 років була видана в шлюб із 41-річним правлячим графом Ганау-Мюнценбергу Філіпом Рейнхардом. Весілля відбулося 26 грудня 1705 у Кобурзі. Посаг нареченої становив 18 000 гульденів. Для нареченого це був другий шлюб. Після смерті першої дружини він був заручений з її фрейліною, однак родина та радники графа виступили проти цього союзу. Дітей у подружжя не народилося.
Основним місцем проживання пари слугував міський замок Ганау. Літньою резиденцією був новий замок Філіпсруе.Замок Філіпсруе
У жовтні 1712 року Філіп Рейнхард пішов з життя. Графство перейшло до його молодшого брата Йоганна Рейнхарда III, який об'єднав його з Ганау-Ліхтенбергом. Удовиною резиденцією Шарлотти Вільгельміни став замок Бабенхаузен.
У 1736 році Йоганн Рейнхард III помер. Графство Ганау було поділене між Гессен-Касселем і Гессен-Дармштадтом, втім амт Бабенхаузен став причиною тривалої суперечки між ними.
Шарлотта Вільгельміна померла останньою зі своїх братів і сестер, 5 квітня 1767 року в Ганау. Була похована 11 квітня у родинній крипті в місцевій Йоханнескріхе.Наразі йменується стара Йоханнескірхе.Саксен-Кобурги
Генеалогія
Примітки
Література Reinhard Dietrich: Die Landesverfassung in dem Hanauischen = Hanauer Geschichtsblätter 34. Hanau 1996. ISBN 3-9801933-6-5. Uta Löwenstein: „Daß sie sich uf ihren Withumbsitz begeben und sich sonsten anderer Herrschaften Sachen und Handlungen nicht undernehmen ...“. Hofhaltungen fürstlicher Frauen und Witwen in der frühen Neuzeit In: Frühneuzeitliche Hofkultur in Hessen und Thüringen (Reihe: Jenaer Studien 1) Hg.: Jörg Jochen Berns & Detlev Ignasiak. Palm & Enke, Erlangen 1993. стор. 115–141 ISBN 3-7896-0598-0 Pauline Ruppel: Die Problematik der Ausübung von Vormundschaften in Herrscherhäusern durch die Mütter, erörtert und analysiert am Beispiel der Gräfin Catarina Belgia von Hanau-Münzenberg. Marburg 1997. [Unveröffentlichte Examensarbeit]. стор. 39. Reinhard Suchier: Genealogie des Hanauer Grafenhauses. In: Festschrift des Hanauer Geschichtsvereins zu seiner fünfzigjährigen Jubelfeier am 27. August 1894. Hanau 1894. Reinhard Suchier: Die Grabmonumente und Särge der in Hanau bestatteten Personen aus den Häusern Hanau und Hessen. In: Programm des Königlichen Gymnasiums zu Hanau. Hanau 1879. стор. 1–56. Richard Wille: Die letzten Grafen von Hanau-Lichtenberg = Mitteilungen des Hanauer Bezirksvereins für hessische Geschichte und Landeskunde 12. Hanau 1886. стор. 56–68. Ernst Julius Zimmermann: Hanau Stadt und Land. 3. Auflage. Hanau 1919. ND 1978.
Посилання Саксен-Кобурги Профіль на Geni.com Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Шарлотти Вільгельміни Саксен-Кобург-Заальфельдської Генеалогія Філіпа Рейнхарда