Лассі Петро Петрович (; ; 30 жовтня 1678, Кілліді, Ірландське королівство — 19 квітня 1751, Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія) — ірландський аристократ, полководець, російський генерал-фельдмаршал (1736), граф Священної Римської імперії, батько австрійського фельдмаршала Франца Моріца фон Лассі.

Біографія

Початок кар'єри Походив з давнього нормандського аристократичного роду. В юності як прихильник короля Якова II вступив до армії якобітів і взяв участь у Війні двох королів, після поразки Стюартів виїхав до Франції. До 1697 року служив у французькій армії, а в 1697—1700 роках служив в австрійській армії.

На російській службі У 1700 році разом з австрійським герцогом де Круа вступив на службу до московського царя Петра I, брав участь у битві під Нарвою.

Із 1701 року — капітан у корпусі фельдмаршала Шереметєва, брав участь у битві при Гуммельсгофі і взятті Дерпта. Із 1705 року — майор, із 1706 року — підполковник, із 1707 року — полковник. Із 1708 року — командир Сибірського піхотного полку, учасник Полтавської битви 1709 року (під час битви був важко поранений).

Учасник взяття Риги (1710) і Прутського походу (1711). Із 1711 року — бригадир. У 1719 році на чолі військового загону висадився неподалік Стокгольма і пограбував околиці шведської столиці. Із 1720 року — генерал-поручник.

У 1723—1725 роках — член Військової колегії. Із 1727 року — губернатор Ліфляндії.

Під час Війни за польську спадщину командував російськими військами у Польщі. У 1734 році після облоги взяв Данциг (Гданськ). У 1735 році на чолі російської армії здійснив похід до Рейну на допомогу імператору Священної Римської імперії Карлу VI в його боротьбі з Францією. За успішні бойові дії в 1736 році був удостоєний звання генерал-фельдмаршала.

Взяв активну участь у російсько-турецькій війні 1735—1739 років. У 1736 році після короткої облоги взяв турецьку фортецю Азов. У 1737 році з військом перейшов Сиваш і вторнувся в Крим, де розбив війська кримського хана.

Під час російсько-шведської війни 1741—1743 років — головнокомандувач російської армії. Після успішного завершення війни — ліфляндський генерал-губернатор. Помер і похований у Ризі.

Нагороди

Орден Андрія Первозванного (Російська імперія) Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія) Орден Білого Орла (Річ Посполита)

Примітки

Джерела

Бантыш-Каменский Д. Н. 12-й генерал-фельдмаршал граф Ласси // Биографии российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. В 4 частях. Репринтное воспроизведение издания 1840 года. Часть 1–2. — Пушкино: Культура, 1991. — 620 с. — ISBN 5-7158-0002-1. Ласси, Петр Петрович // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918. Bellingari, Edward de. The roll of the house of Lacy: pedigrees, military memoirs and synoptical history of the ancient and illustrious family of De Lacy, from the earliest times, in all its branches, to the present day. Full notices on allied families and a memoir of the Brownes (Camas). Waverly Press, Baltimore (MD) 1928.