Геннадій Михайлович Гарбук (; 24 липня 1934 року, хут. Глибочка, Ушацький район, Вітебська область, Білоруська РСР, СРСР — 7 лютого 2018, Мінськ, Білорусія) — радянський та білоруський актор театру та кіно. Народний артист Білоруської РСР (1980). Лауреат Державної премії СРСР (1984).

Біографія Народився 24 липня 1934 року у селі Глибочка Ушацького району Вітебської області. У дитинстві він захворів на малярію, яка в повоєнний час лікувалася хініном . Одна з його побічних дій — короткозорість. У результаті професії, про які мріяв Гарбук, виявилися для нього недосяжними, і він вступив до Білоруського театрально-художнього інституту за спеціальністю «Актор драматичного театру» (курс народного артиста Білоруської РСР Дмитра Орлова).

З 1958 року актор працював у театрі імені Якуба Коласа у Вітебську.

З 1962 року актор Національного академічного театру імені Янки Купали.

Артист продовжував виходити на сцену Купалівського театру до останніх років життя, виконуючи ролі Тихона Протосовицького у «Пінській шляхті» Вінцента Дуніна-Марцинкевича, Євдокима Жигалова у «Весіллі» Антона Чехова, Полковника у постановці «Листопад. Андерсен» за творами Ганса Крістіана Андерсена, того ж Чернушки в «Людях на болоті» та інших персонажів.

Геннадій Гарбук знявся більш ніж у 70 кінострічках та серіалах. Найбільший успіх йому принесла роль Петрока у фільмі Михайла Пташука «Знак біди» за однойменним твором Василя Бикова, за яку артист отримав приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі у Загребі. Він знявся також у таких картинах, як «Білі роси», «Чорний замок Ольшанський», «Анастасія Слуцька», «Брестська фортеця», серіалах «Державний кордон» та «На безіменній висоті» та інших.

Помер 7 лютого 2018 року у Мінську. Прощання відбулося 9 лютого у Купалівському театрі. Похований на «Алеї зірок» Східного кладовища.

Нагороди і премії

народний артист Білоруської РСР (1980) Державна премія СРСР (1984) — за виконання ролі у фільмі «Люди на болоті» медаль Франциска Скорини Спеціальна премія Президента Республіки Білорусь премія «За духовне відродження» премія Білоруського союзу театральних діячів «Кришталева Павлинка»

Творчість

Роботи у театрі

«Російські люди» К. М. Симонова — ІльїнГарбук Генадзь Міхайлавіч «Кінець — справі вінець» — Ламор «Дивник» — Халід «Хто сміється останнім» — Зелкін «Палата» — Терьохін «Мій бідний Марат» — Леонідик «Люди на болоті» — Василь «Костянтин Заслонов» — Костюкевич «Блокада» — Дениска «На дні» М. Горького — актор «Десять діб за кохання» — Грачів «Пам'ять серця» — Антоніо Тарочіні «Нічне чергування» — Морозов «Золота карета» Л. М. Леонова — Березкін «Розкидане гніздо» — Симон «Таблетка під язик» — Ломтев «Старий Новий Рік» М. М. Рощина — Вася «Характери» — Андрій Єрін «Гроза» Олександра Островського — Тихін Кабанов «Свята святих» — Келін Обабій «Оптимистична трагедія» Всеволода Вишневського — Сиплий «Двері стукають» — Батько «Ваня, як ти тут?» — Максим Яріков «Поріг» — Андрій Буслай «Ревізор» Н. В. Гоголя — Петро Іванович Добчинський «Закон вічності» Н. В. Думбадзе — Міліціонер, Дуту «Вірочка» — Прокусів «Погорельці» — Сілан «Рядові» — Дервоїд «Берег» Ю. В. Бондарєва — Гранатуров «Поминальна молитва» — Лейзер «Вежа» — Юрка Козубовський «Пристрасті за Авдеєм» — Сват Авдея «Плач перепілки» — Микита Драниця «Спогади» — Турновський «Дзвін — не молитва» — "Холод «Павлинка» — Пранцись Пусторевич Криницький «Умови диктує жінка» — Він «Костюмер» — Джефрі Торнтон «Князь Вітовт» — Ремісник «Парфен і Олександра» — Парфен «Піраміда Хеопса» — Семенів «Свої люди - порахуємось» Олександра Островського — Расположенський «Чічіков» за ​​Миколою Гоголем — Манілов «Симон-Музика» — Дід Курила «Маестро» — Іванов, скрипка «Вечір» — Гастрит «Пінська шляхта» — Протосовицький «Не мій» — Кучера

Фільмографія

— — Руїни стріляють… — Микола  — Полонез Огінського — Григорій Іванович, командир партизанського загону  — Теща  — Полум'я — Одинець  — Вовча зграя  — Люди на болоті — батько Ганни  — Розкидане гніздо  — Білі Роси — Андрій Ходас  — Чорний замок Ольшанський — Лопотуха  — Дихання грози  — Третє покоління  — Навчися танцювати  — Мама, я живий — майор Микольський  — Державний кордон. Фільм 5-й: Рік сорок перший — Антось  — Знак біди — Петрок  — Легкий хліб — Антон  — Загадковий спадкоємець — Павло Анісимович Кузовкін  — Циганка Аза  — Багряна трава  — У борі брусниці — Єгоров  — І повториться все… — Серафим  — Рій  — Духів день — Христофоров  — Мати урагану  — Ніч при дорозі  — Сива легенда  — Кооператив «Політбюро», або Буде довгим прощання — Кузьма  — Ванька-встанька  — Тутейшія  — Птахи без гнізд  — На чорних лядах  — Шельма  — З пекла в пекло  — Маленький боєць  — Шукшинські оповідання (новела «Безсумлінні») — Глухов  — На безіменній висоті — господар хутора Марек  — Вороги — дід Степан  — Поп — Микола Торопцев  — Брестська фортеця — Сашка Акімов у старості  — Талаш — Василь Талаш  — Щастя є — Валентин Петрович Гаврилов  — Літо вовків — дід Рамоня  — Німець — дядько Коля, працівник лісопилки  — Джерело щастя — Олександр  — Зимовий вальс — Арсеній Володимирович Михайлов''

Примітки