Оскар Рудольфович Мунц (6 жовтня 1871, Одеса — 7 січня 1942, Ленінград) — російський архітектор, педагог, історик архітектури; доктор архітектури і професор з 1939 року. Батько архітектора Володимира Мунца.

Біографія Народився року в місті Одесі (нині Україна) у сім'ї генерального консула Нідерландів. 1889 року переїхав до Санкт-Петербурга. Упродовж 1892—1896 років навчався на архітектурному відділенні Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв в майстерні Леонтія Бенуа. Навчання закінчив із золотою медаллю, що надало йому право на закордонне відрядження, під час якого відвідав Австрію, Німеччину, Голландію, Італію, Францію.

Після повернення з поїздки працював у Санкт-Петербурзі: з 1897 року — помічником архітекторів Олександра Гогена, Ієроніма Кітнера, Леонтія Бенуа; з 1904 року викладав у загальному архітектурному класі Вищого художнього училища при Російській імператорській академії мистецтв, у 1910–1942 роках — викладач і професор архітектурного факультету Петербурзької академії мистецтв; одночасно викладав у Ксенінінському інституті, на Жіночих політехнічних курсах, архітектурних курсах Олени Багаєвої; у 1921—1924 роках — в Інституті цивільних інженерів. Протягом 1930—1933 років працював архітектором тресту «Апатит»; з 1933 року очолював групу та з 1938 року майстерні Ленпроекту.

Помер у Ленінграді під час його блокади 7 січня 1942 року. Похований у Ленінграді на цвинтарі острова Декабристів у братській могилі професорів Академії мистецтв.

Архітектурна діяльність Самостійну архітектурну діяльність розпочав у 1901 році. Застосовував модернізовані форми історичних стилів. Спів­автор проєктів: у Санкт-Петербурзі/Ленінграді житлових будинків: прибуткового будинку В. Завадовського на Нарвському проспекті, № 24 (1912—1913); на Троїцькому полі (1938); на Московсь­кому проспекті, № 155 (1938—1939); шкіл на вулиці Великій Зеленіна, № 30 (1939); на вулиці Олександра Скороходова (нині Велика Монетна, № 2, 1939); бомбосховища (1941); у Харкові будівля Північного банку на вулиці Сумській, № 1 (1908—1910; разом з Альфредом Шпігелем); клініки Харківського університету (1930-ті; разом з Альфредом Шпігелем); Будинку кооперації (нині північний корпус Харківського університету на майдані Свободи, 1929—1933; пізній конструктивізм); в інших місцях поштамту і телеграфу на вулиці М'ясницькій, № 26 у Мос­кві (1912); Волховської ГЕС імені Володимира Леніна у Ленінградській області (1923—1926; разом з В. Покровським); генплану міста Хібіногорська (1930—1933); 2-х аркових мостів (1910-ті) і палацу К. Ценіної (1912, село Котюжани). У 1914–1917 роках співпрацював із видавництвом «Архитектурно-художествен­ный еженедѣльникъ». Автор статей з питань архітектури, зокрема «О классическом и классике (вопрос терминологии)» // «Архитектура СССР», 1941, № 6. <small>Банк «Північний» в Харкові<small>Будинок кооперації в Харкові<small>Поштамт в Москві<small>Волховська ГЕС<small>Палац К. Ценіної в Котюжанах

Література Мунц Оскар Рудольфович // ; Мунц Оскар Рудольфович // ; В. І. Тимофієнко, К. Є. Кублицька. Мунц Оскар Рудольфович //