Панас Панасович Пчолкін (Пчьолкін) (, село Пушкарне Бєлгородського повіту Курської губернії, тепер Бєлгородського району Бєлгородської області, Російська Федерація — , місто Воронеж, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, народний комісар (міністр) внутрішніх справ Киргизької РСР і Казахської РСР, генерал-майор. Член Бюро ЦК КП(б) Казахстану в 1947—1950 роках. Депутат Верховної ради Казахської РСР 2-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Біографія Народився в родині робітника. У 1914 році закінчив Бєлгородську церковнопарафіяльну школу.

У травні 1914 — травні 1917 року — учень-підмайстер покрівельника-маляра в підрядника, учень шевця в місті Харкові. У травні 1917 — травні 1920 року — учень та помічник слюсаря залізничних майстерень служби колії та паровозного депо станції Бєлгород Південної залізниці.

Член РКП(б) з травня 1920 року.

З травня 1920 року служив у Червоній армії. З травня до серпня 1920 року — курсант полкової школи Курського територіального полку. У серпні — грудні 1920 року — провідник літератури політичного відділу, завідувач бібліотеки 2-го кавалерійського полку 46-ї стрілецької дивізії 13-ї армії Південного фронту.

У січні 1921 — травні 1922 року — помічник уповноваженого повітового політбюро Надзвичайної комісії (ЧК) у місті Бєлгороді. З травня 1922 до червня 1923 року — співробітник карного розшуку в Бєлгороді.

У липні 1923 — липні 1932 року — агент, старший агент, помічник уповноваженого, уповноважений дорожньо-транспортного відділу ОДПУ Південної залізниці на станціях Бєлгород, Синельникове, Джава, Волчанськ, Севастополь, Харків. У липні 1932 — березні 1937 року — начальник оперативного пункту транспортного відділу ОДПУ-НКВС станції Синельникове Сталінської залізниці.

У 1936 році закінчив 9 класів вечірньої середньої школи на станції Синельникове. З березня до вересня 1937 року навчався на старшому курсі центральної школи ГУДБ НКВС СРСР.

У вересні 1937 — 1938 року — помічник начальника 8-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР. У листопаді 1938 — лютому 1940 року — заступник начальника 5-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР.

У березні 1940 — березні 1941 року — начальник 3-го відділу УДБ НКВС Кримської АРСР.

У березні — серпні 1941 року — заступник народного комісара державної безпеки Кримської АРСР. 6 вересня 1941 — 2 березня 1943 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Кримської АРСР (в містах Сімферополі, Керчі, Краснодарі, Сочі).

2 березня — 7 травня 1943 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Киргизької РСР.

7 травня 1943 — 9 липня 1946 року — народний комісар (міністр) внутрішніх справ Киргизької РСР.

9 липня 1946 — 19 січня 1949 року — міністр внутрішніх справ Казахської РСР.

21 березня — 28 листопада 1949 року — заступник начальника Управління МВС по Воронезькій області.

28 листопада 1949 — 25 липня 1955 року — начальник Управління МВС по Воронезькій області.

9 листопада 1955 року звільнений з органів МВС «через хворобу». З грудня 1955 року — пенсіонер у місті Воронежі.

Помер у серпні 1976 року, похований на Комінтернівському цвинтарі Воронежа.

Звання старший лейтенант державної безпеки (23.03.1936) капітан державної безпеки (5.04.1940) підполковник державної безпеки (11.02.1943) полковник державної безпеки (24.04.1943) комісар державної безпеки (12.05.1943) генерал-майор (9.07.1945)

Нагороди орден Леніна (10.12.1945) два ордени Червоного Прапора (3.11.1944, 30.01.1951) орден Вітчизняної війни І ст. (28.02.1946) два ордени Червоної Зірки (20.09.1943, 28.10.1967) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Почесна грамота Верховної ради Киргизької РСР

Джерела Петров Н. Кто руководил органами государственной безопасности, 1941—1954: справочник. — М., 2010. Пчёлкин Афанасий Афанасьевич Пчёлкин Афанасий Афанасьевич

Примітки