Елізе Герц (, ; до одруження — Лемель (Lämel); 20 грудня 1788, Прага — 25 липня 1868, Відень) — австрійська філантропка.
Батько — купець Шімон Едлер фон Лемель, матір — Бабетта фон Лемель (Душенес; ). Еліза стала почесною членкинею єврейської громади у Празі. Її дім у Празі був інтелектуальним центром; однак після смерті чоловіка, Гайнріха Едуарда Герца (), в 1850 році, вона переїхала до Відня.
Герц заснувала дитячий притулок в Єрусалимі, в основному для єврейських дітей, але там також прийняли кілька дітей християн і мусульман. Організувати його було доручено Людвігу Августу Франклю. У записі із Єврейської енциклопедії 1906 року про «дитячий притулок» йдеться про школу, яку вона заснувала на пам'ять про свого батька в районі Єрусалиму Зіхрон Моше, більш відому як «школа Шімона фон Лемеля» або просто «школа Лемеля».
У подружжя Герц було п'ятеро дітей: Генрієтта Берта фон Габер (; 1809—1884) Вільгельміна Едле фон Гофманншталь (; 1810—1900) Людвіг Герц (; 1811—1812) Карл Герц (; 1813—1836) Матільда фон Віллані (; 1826—1885)
Виноски
Джерела
Elise Hertz (von Lämel)