Fortuna – румунська самопідіймальна бурова установка.
Загальні відомості В межах програми пошуку родовищ на чорноморському шельфі Румунія організувала на верфі у дунайському Галаці (наразі Damen Shipyard Galati) спорудження бурових установок за придбаним в США проектом. Четвертою в цій серії стала установка Fortuna, завершена будівництвом у 1985 році.
За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up). Воно має чотири опори довжиною по 122 метра та може діяти в районах з глибинами до 91 метра.
Розміщена на борту бурова установка Upetrom TFM-38 потужністю 2200 кінських сил дозволяє здійснювати спорудження свердловин глибиною 6,1 км. Первісно для проведення бурових робіт судно мало займати місце над устям свердловини (slot type), проте наприкінці 1990-х років на верфі Lamprell у Об’єднаних Арабських Еміратах провели модернізацію із оснащенням Fortuna кантилевером – виносною консоллю для бурового обладнання, яка дозволяє провадити роботи над існуючими нафтовими платформами.
Силова установка Fortuna після модернізації базується на 2 двигунах Caterpillar 3512 загальною потужністю 2,16 МВт та 3 двигунах I.C.M. Resita 12LDSR 28F (випущені в Румунії ліцензійні двигуни Sulzer) загальною потужністю 4,41 МВт.
Судно є несамохідним, тому пересування до місця виконання робіт повинне здійснюватись шляхом буксирування.
На борту може проживати 92 особи.
Служба судна Через кілька років після спорудження судно використали для тимчасового облаштування першого румунського офшорного родовища Лебада-Схід. Останнє у 1987 році ввели в експлуатацію з використанням самопідіймальної установки Gloria, а в 1989-му тут додатково встановили ще дві установки – Fortuna та Jupiter. Втім, на відміну від Gloria, котра так ніколи і не повернулась до первісного функціоналу, Fortuna пропрацювала як нафтова платформа лише кілька років.
Після завершення модернізації в ОАЕ Fortuna з весни 2001-го розпочала роботи у іранському секторі Перської затоки. У 2005-му Fortuna разом зі ще п’ятьма буровими установками була продана новому власнику – компанії GSP, яка перебрала на себе виконання наявних контрактів із замовниками. Станом на літо 2006-го Fortuna провадила буріння на іранському нафтовому родовищі Хенгам. При цьому виникла суперечка із замовником Petroiran Development Company (PEDCO), яка затримувала оплату отриманих робіт та одночасно не погоджувалась з їх припиненням. У другій половині серпня GSP змогла отримати в іранському суді дозвіл на передислокацію Fortuna, після чого відбуксирувала її до емірату Шарджа (у відповідь на вимогу PEDCO іранські поліцейські захопили іншу бурову установку тієї ж румунської компанії Orizont, проте у підсумку конфлікт вдалось вирішити).
Втім, невдовзі судно повернулось до виконання завдань у Ірані, оскільки було продане зареєстрованій в ОАЕ компанії Global Petro Tech Kish, власниками якої значаться іранські приватні особи (розвиток цієї компанії, котра провадила діяльність з придбання та оренди бурових установок, був пов’язаний із перебуванням Ірану під міжнародними санкціями). При цьому в 2007-му судно було перейменоване на Oriental 1.
Можливо відзначити, що сама GSP недовзі придбала іншу самопідіймальну установку, яку найменували GSP Fortuna.
Примітки