У́шня — село в Україні, у Золочівській міській територіальній громаді Золочівського району Львівської області.Населення налічує 437 осіб.

Географія Село Ушня розташоване на правому березі річки Західний Буг, за 12 км від районного центру м. Золочів. На захід від села розташована Свята гора (365 м.), на південний захід — гора Висока, Сторожиха (360 м.), на північ — гора Городисько, а трохи далі Маркіянова — Біла гора.

Історія Перша письмова згадка

На першу письмову згадку про село претендує запис в «Актах гродських і земських» від 18 листопада 1452 року, згідно з яким Ушня (Vschnya) згадується як королівське селоAkta grodzkie i ziemskie. — T. 14 — S. 352. — № 2708 .

Очевидно, що королівщиною село Ушня, як і сусіднє поселення Комарів - попередник майбутнього містечка Сасова, стало після приєднання у 1432 році Олеська і округи Великого князівства Литовського до Корони Польської.

Походження назви

Назва села пов’язана з природною особливістю русла річки Західний Буг і місцевих струмків, які окреслили тут територію для поселення у формі «уха» («вуха). Це добре відображено на деяких історичних картах, у т. ч. на карті Генерального штабу СРСР (1979 р.).

Інша версія виводить назву поселення від слова «устя» - місця впадіння струмка Бужок Олеський в річку Західний Буг. Обидві версії не суперечать між собою, а радше доповнюють одна однуДавні згадки про Жуличі і сусідні поселення…С. 61-62.

Давні орендарі і власники села

У 1452 році королівські села Ушня і Комарів перейшли як застава до Матвія Снятина – львівського міщанина і райці (члена львівської міської ради). До нього ці маєтності посідав Олехно Черемоський – власник сусіднього села Черемошня.

Матвій Снятин повинен був виплатити попередньому орендареві-посесору Ушні і Комарова Олехнові Черемоському тридцяти заставних гривень. Водночас Олехно Черемоський виявився боржником мешканців Ушні і Комарова, бо не заплатив їм за виконану роботу 10 срібних монет. Сусіди не змогли особисто владнати цей спір і справу довелося розглядати у суді.

Олехно Черемоський, як і його наступники, не змирилися зі втратою свого впливу на село Ушню і неодноразово намагалися прилучити його до своїх володінь Вже у 1469 році село значиться серед королівських маєтностей, що перебували у користуванні Богдана Олехновича з Черемошні, а у 1498 році спадковими власники Черемошні та Ушні фігурують рідні брати Микола, Андрій і Фелікс Богдановичі (Черемоські).

За даними люстрації (податкового реєстру) 1515 року, що проводилася після спустошливого татарського набігу у 1512 році, Ушня мала 4 лани оброблюваної землі, тобто близько 80 га. Двома ланами володів Жоратинський, а ще двома – Андрій Богданович, співвласник ЧеремошніŹrodła dziejowe… Cz. 1. — S. 158. Ушня мала стільки ж ріллі, як і Черемошня, але більше, ніж сусідній Комарів.

У 1578 році власником Ушні був Миколай Сененський, а в першій половині XVII століття село перейшло до князів Вишневецьких, які сформували маєтковий ключ у складі містечка Білий Камінь, сіл Черемошня та Ушня. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького села сильно постраждали від нападів зрадливих спільників козаків — татар. У 1649 році Ілько та Грицько Бинкарови з Ушні, Васько Пришляк і Федь з Черемошні присягали Яремі Вишневецькому, воєводі Руської землі, що внаслідок спустошення сіл, вимирання людей і забрання в неволю змогли зібрали з Ушні лише 14 зл. поборів, а з Черемошні – 15 зл.Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення…С. 76.

Друга Польська республіка 1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Білий Камінь в Золочівському повіті Тернопільського воєводства.  

Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Золочівської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Золочівського району.

Населення

Особливо активно розвивалося село за часів Австрії в другій половині ХІХ століття. Якщо в 1869 році тут нараховувалося 1295 мешканців, то в 1900 році – 2070. На межі ХІХ-ХХ століть 1408 осіб визнавали себе римо-католиками, 579 – греко-католиками і 87 – юдеями. За розмовною мовою 1509 мешканців села були поляками, а 561 особа – українцямиЖуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих праць … С. 108.

Частина мешканців села жила на присілках Хомець, Дубина, Варениця і За лугом.

Церква

У 1904 році в Ушні на місці дерев'яної споруджена кам'яна церква Введення в храм Пресвятої Богородиці та дзвіницю.

Центр греко-католицької парохії знаходився у Сасові, а римо-католицької у Білому Камені. Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська48199.79%російська10.21%Усього482100%

Відомі люди Ляхович Євген — підхорунжий УГА, журналіст, дипломатичний представник ОУН у Великій Британії, громадсько-політич­ний діяч в діаспорі. Солило Роман Іванович (1 березня 1961 — 5 березня 2011) — артист, письменник, гуморист. Автор книжки «Кульбабовий ангел. Галицьке писаніє. Книга перша».

Примітки

Джерела

Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903. — T. I—XVII.

Źrodła dziejowe. — Warszawa : Warszawska Drukarnia Estetyczna, 1903. — T. XVIII. — Cz. 1-2.

Посилання