Михайло Вікторович Данилов ( 29 квітня 1937, Ленінград, Російська РФСР, СРСР — 5 жовтня 1994, Бостон, США) — радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР ().

Біографія У 1965 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії. Працював у Ленінградському театрі драми імені Пушкіна.

З 1966 — актор ленінградського Великого драматичного театру. Творча біографія Михайла Данилова пов'язана з Георгієм Товстоноговим та ВДТ. На цій сцені він зіграв десятки маленьких ролей, створив «точні стилістичні постаті».

Помер після важкої та тривалої хвороби 5 жовтня 1994 року у Бостоні. Урна з прахом похована в Санкт-Петербурзі на Велькоохтинському цвинтарі.

Творчість

Ролі у театрі

Великий драматичний театр

 — «Ревізор» (за однойменною п'єсою Миколи Гоголя; режисер Георгій Товстоногов) — Бобчинський «Провінційні анекдоти» (за п'єсою Олександра Вампілова; режисер Олександр Товстоногов) — Калошин; оформлення вистави  — «Мольєр» (за п'єсою Михайла Булгакова «Кабала святош»; режисер Сергій Юрський) — Лагранж  — «Три мішки бур'янів» за Володимиром Тендряковим; режисер Георгій Товстоногов) — Митрофан  — «Енергічні люди» (за однойменною п'єсою Василя Шукшина; режисер Георгій Товстоногов) — Лисий  — «Історія коня» (за повістю Лева Толстого «Полотномір»; постановка Георгія Товстоногова, режисер Марк Розовський, вірші Юрія Ряшенцева) — Конюший  — «Піквікський клуб» (за романом Чарльза Діккенса, режисер Георгій Товстоногов) — адвокат

Фільмографія

1971 — До запитання (телеспектакль ЛенТВ, режисер А. Бєлінський) — Яків Михайлович  — Будинок на Фонтанці /  — Агонія — князь Михайло Андроніков  — Ще раз про Шерлока Холмса — доктор Ватсон  — На все життя — доктор Подружжя  — Звичайна Арктика  — Майже кумедна історія — Лазаренко 1977 — Людина-невидимка — Бантінг  — Расмус-бродяга — Ліандер 1978 — Остання альтернатива (телеспектакль)] — Квемот  — Осіння історія — Віктор Іванович Лисцов 1979 — Повернемося восени — Богуславський Сергій  — Мій тато — ідеаліст  — Мегре і людина на лаві — Мегре 1981 — Не було б щастя... — солідний 1981 — Всім — спасибі! — Леоніде Аркадійовичу  — Не чекали, не гадали! — ветеринар 1982 — Професія — слідчий — Борис Євгенович 1982 — Інспектор Лосєв — Григорій Семенович Пирожков 1982 — Крадіжка — Ретланд 1982 — Продавець птахів — Вепс  — Не було б щастя... — Петя, «Солідний» 1983 — Останній аргумент королів — Кларк 1983 — Серед сірого каміння — урядник  — Капітан Фракас — Тиран  — Проста смерть … — Оповідач 1985 — Співучасть у вбивстві — Альберт Фогг 1985 — Казкова подорож містера Більбо Беггінса, Хобіта — Більбо Беггінс  — Мій ніжно коханий детектив — містер Грін 1986 — Прорив — Марчук 1986 — Шлях до себе — дядько Мишко 1986 — Тихе слідство — завідувач паливної бази Кривощапов  — Ось така історія … — Микола Петрович Путінцев 1987 — Життя Клима Самгіна — Катін 1987 — Дружина керосинника — офіцер  — Ці... три вірні карти... — Чекалинський 1988 — Гнів батька (короткометражний) 1988 — Острів іржавого генерала — режисер  — Візит пані — перукар 1989 — Процес  — Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання — тесть Володимира 1990 — Анекдоти — Ротшильд 1990 — Чернов / Chernov — Деян  — Курка — Федір  — Майстер і Маргарита — Михайло Олександрович Берліоз

Ролі у радіовиставах

«Гонорар сто тисяч» (за романом Рекса Стаута «Дзвінок у двері») — Ніро Вульф «Космічні компаньйони» (за творами Роберта Шеклі) — Арнольд

Примітки

Посилання

Михайло Вікторович Данилов: Біографія // Сайт проекту «Актори радянського та російського кіно»