Ко́жичі — село в Україні, в Івано-Франківській селищній територіальній громаді Яворівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Домажирська сільська рада (з 2020 року — Домажирський старостинський округ) та Івано-Франківська селищна рада. З 2020 року село входить до Івано-Франківської територіальної селищної громади. Населення становить 557 осіб.
Географія Село Кожичі розташоване за 15 км від обласного центру, за 46 км від районного центру та за 15 км від центру громади. Відстань до найближчої залізничної станції Клепарів становить 10 км.
Населення За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 557 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним: + Мовний склад населення с. КожичіМоваЧисло ос.Відсоток українська 554 99,46 російська 2 0,36 білоруська 1 0,18+
Назва Цілком імовірно, що походження назви села пов'язане із збірним фаховим прізвиськом людей, які займалися вичинюванням шкіри, точніше були кожум'яками. Давньоруське слово «кожа» залишилося в сучасній українській мові лише в слові «кожух». Отже, у цій місцевості колись могла бути гарбарня та кожум'яки (кожичі) займалися вичинюванням шкір. А селилися тут люди ще з IV—VI століття. Було знайдено рештки поселення цього часу між Кожичами та Домажиром.
Історія Офіційною датою заснуванням села вважається 1505 рік. 1820 року село перебувало у власності Йогана Махана, який тут мав свій двір та фільварок. Одного разу донька пана Махана їздила на коні, впала з нього та забилася. На місці загибелі доньки Йоган Махан встановив пам'ятник.
Пам'ятки, визначні місця Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього Вперше про місцеву церкву написано в акті візитації від 1740 року. Вже у 1752 році в селі збудували нову дерев'яну церкву. При перевірці парафії у 1827 році було відзначено, що місцева церква перебуває в доброму стані, але є дуже давньою.
На старенькій дзвіниці тоді було три дзвони. Дерев'яна церква збудована, а ймовірніше перебудована у 1870 році з давнішої будівлі, про що свідчать її форми характерні для галицьких будівель XVIII століття. Для прикрашання церкви запросили різьбяра Івана Когута. У міжвоєнний період покровителем церкви був місцевий землевласник Володислав Брайтер. Нині храм перебуває у користуванні громади УГКЦ.
Станом на 2012 рік триває упорядкування новозбудованого мурованого храму Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
Пам'ятники На знак поваги та подяки до загиблих героїв-воїнів УПА та Січових Стрільців встановлено пам'ятні знаки (скульптор — Юліан Савко).
У Кожичах встановлено фігури Діві Марії, одна з яких біля СТ «Явір» (скульптор Юліан Савко).
Релігійне життя У 1933 році Кожичі відвідав митрополит Андрей Шептицький. Його зустрічали люди зі всіх навколишніх сіл: діти в українському строї з кошиками в руках сипали під ноги зілля. Митрополит подарував кожицькій парафії образ «Українська молодь — Христові», який донині зберігається у дерев'яній церкві громади. Йдеться про меморіальну таблицю, затверджену на згадку про велике молодіжне свято у Львові 1933 року, яке стало першою маніфестацією пробудженого українського духу після осені 1930 року.
З нагоди 150-літнього ювілею церкви в селі, 23 жовтня 2011 року була відслужена Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив єпископ Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Венедикт.
27 вересня 2015 року Преосвященний Владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії звершив Чин освячення новоспорудженої рекреаційної зони села Кожичі.
26 вересня 2021 року, була відслужена Архієрерська Божествена Літургія, яку очолив Ігор (Возьняк).
Інфраструктура Підприємництво З 2008 року працює місцевий магазин. На території села працює готель-ресторан «Оріон» та автозаправна станція мережі АЗК Приват ANP.
26 жовтня 2017 року в Кожичах відкрито завод «Бадер-Аунде» Президентом України Петром Порошенком, на якому працюватиме до 1000 робітників. 7 червня 2018 року в селі відкрили нові виробничі потужності ТзОВ «Бадер Україна», а саме новий цех з пошиття чохлів. Компанія «Бадер Україна» підписала контракт з компанією Mercedes. Відтак, підприємство шитиме автомобільні чохли для автомобілів Mercedes-Benz S-класу та Maybach. 2019 року працівники компанії «Бадер Україна» щоденно шили 200 комплектів салонів до цих автомобілів. Дві фабрики у Кожичах загалом будуть забезпечувати роботою 1760 працівників.
До 29-ої річниці Незалежності України було відкрито крамницю самообслуговування мережі «АТБ-Маркет» № 1332 та торговий центр «М10». У 2021 році було відкрито пивоварню «BRATER».
Транспортне сполучення Уся центральна дорога Кожичів асфальтована. Через село курсують приміські маршрути: № 303 «Львів-Жорниська» та № 210 «Львів-Зелів», обидва маршрути вирушають з приміського вокзалу. До південної частини села курсує міський автобус № 61 «Підрясне-Підбірці».
У серпні 2022 року місцевий мешканець Остап Івануджак зареєстрував петицію до міського голови Львова Андрія Садового з пропозицією відновити автобусний маршрут № 54, який за його ідеєю мав би курсувати маршрутом: с. Кожичі — вул. Антонича.
Дозвілля У Кожичах є два дитячих майданчики, озеро (пожежна водойма біля нового храму).
Культурні заходи У 2021 році вперше відбувся культурний захід у новому народному домі громади «Просвіта». Офіційно народний дім не зданий в експлуатацію, але через аварійний стан колишнього приміщення усі заходи відбуваються в новому приміщенні.
Відомі люди Машівський Дмитро Володимирович (1990—2023) — український військовик, солдат збройних сил України, учасник російсько-української війни. Савко Юліан Федорович — український скульптор, художник, графік. Автор пам'ятників у Кожичах. Сестри Ольга та Неля Кривути — навчалися у Львівській спеціалізованій музичній школі імені Соломії Крушельницької або «Десятирічці» (нинішній Львівський державний музичний ліцей ім. С. Крушельницької) та у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка. Обидві дівчини завершили школу з нагородами «Грамота за особливі успіхи по музичній спеціальності», що вважається високим рівнем знань та навичок у спеціалізованих музичних школах. Тепер працюють в музичних навчальних закладах Львова.
Галерея
Примітки
Джерела
Посилання