ДП «Електронма́ш» (колишня назва — Київське НВО «Електронмаш») — підприємство, що існувало в місті Києві з 1965 до 2023 року. В певний період було найбільшим в СРСР підприємством з виробництва ЕОМ.

Історія У 1960 році на київському заводі «Радіоприлад» (організація п/с 62) почалося виробництво обчислювальних машин. Першими цифровими машинами, виробництво яких було освоєно на п/с 62, стали УМШН «Дніпро» та ЕМРТ «Каштан» (електронна машина для розрахунку тканин). 1 січня 1965 року на базі окремих підрозділів заводу «Радіоприлад» було створено Київський завод управляючих та обчислювальних машин (ВУМ). До складу підприємства було передано виробничий корпус, що будувався (на той час), на окремому виробничому майданчику, три цехи — механічний, оздоблювальний, складальний і спеціальне конструкторське бюро. Чисельність новоутвореного підприємства ВУМ на той час становила 460 осіб. Почав роботу в тому ж році . У 1972 році перетворений на Науково-виробниче об'єднання «Електронмаш», ставши в короткий термін лідером у Радянському Союзі з виробництва засобів обчислювальної та управляючої техніки, також освоїв і масовий випуск дискет

З 1990 року НВО «Електронмаш» очолював генеральний директор Віктор Іванович Мова. З 1998 року підприємство зареєстровано як ДНВП «Електронмаш». У 2016 році перейменовано в ДП «Електронмаш».

Приватизація підприємства У 2021 році фонд державного майна (ФДМУ) виставив на приватизацію майновий комплекс ДП «Електронмаш» за стартовою ціною 66,7 млн гривень. Аукціон мав відбутися 12 листопада 2021, повідомила пресслужба ФДМУ. 12 листопада 2021 року майновий комплекс ДП «Електронмаш» продано за 970 млн гривень. В аукціоні взяли участь 22 учасники. Змагання відбувалося між двома підприємствами: ТОВ «Стрім Капітал» та ТОВ «Лортен Груп». Остання перемогла з відривом у 1 копійку, проте в результаті компанія не підписала договір купівлі-продажу, і завод знову виставили на торги. 27 січня 2022 року майновий комплекс «Електронмаш» могло бути продано за 430 млн гривень. У торгах взяло участь 5 компаній. Стартова ціна становила 65,6 млн гривень та аукціон визнали таким, що не відбувся.

29 травня 2023 року був остаточно проданий за 120 млн гривень. У торгах взяло участь 6 підприємців. Окрім суми аукціону, переможцю також необхідно сплатити ПДВ 24,2 млн гривень, а також борги підприємства 23 млн гривень. Найвищу ставку запропонувала компанія з нерухомості «Інком рент». З 20 грудня 2023 року нові власники розпочали процес припинення діяльності підприємства. Припускається, що територія «Електронмаша» площею 13,7 га, може бути використана для розширення ТРЦ «Promenada Park», який розташовано поруч.

Керівники Незабитовський Аполінарій Федорович (1965—1986) Назарчук Арнольд Григорович (1986—1990) Мова В. І. (1990—2018) Єфіменко С. М. (2018) Бондарчук Д. В. (2018) Володін В. Г. (2019) Волошин Ю. І. (2019) Плотніков О. Ю. (2019—2023)

Продукція 1965 р. — освоєно виробництво перших в СРСР машин на напівпровідникових приладах УМШН «Дніпро» та ЕМРТ «Каштан». 1970 р. — освоєно випуск перших моделей Агрегатованої системи засобів обчислювальної техніки (М3000). 1973 р. — освоєно випуск управляючого обчислювального комплексу М4030. 1974 р. — освоєно випуск ЕОМ М6000 и М400. 1977 р. — випуск управляючого комплексу М4030-1. 1978 р. — розпочато випуск моделей міжнародної системи малих ЕОМ — СМ ЕОМ, освоєно виробництво СМ3. 1979 р. — розпочато випуск чергової моделі СМ ЕОМ — СМ4. 1981 р. — розпочато випуск міні-ЕОМ СМ1800. 1983 р. — освоєно випуск нової моделі системи СМ ЕОМ — М1420 1985 р. — освоєна нова модель СМ ЕОМ — СМ1420-1. 1986 р. — завершена розробка СМ1425. 1987 р. — розпочато виробництво нової моделі СМ ЕОМ для експлуатації в важких промислових умовах СМ1814. 1988 р. — розроблені персональні комп'ютери «Пошук-1» та «Нивка». 1989 р. — завершено розробку управляючого обчислювального комплексу СМ1702, розпочато випуск СМ1425. 1990 р. — розпочато виробництво навчально-інформаційного комплексу УИК-1. 1990 р. — розпочато виробництво ПК «Нивка» (СМ1820)». 1991 р. — розробка ЕОМ «Пошук-Пошук-2» та УІК-2, початок серійного виробництва СМ1702. 1992 р. — початок виробництва УІК-2. 1993 р. — освоєно масове серійне виробництво електронних касових апаратів «ЕРА» та механізмів друку для них. 2013 р. — освоєно виробництво апарату для електростимуляції з біокеруванням ТРЕНАР-01. 2014 р. — освоєно серійне виробництво нової моделі ЕККА ГНОМ 302.05.

Структура підприємства До складу підприємства входили: науково-технічний комплекс (розробка продукції); складально-регулювальний комплекс (виготовлення виробів електронної техніки та їх складових частин: монтаж радіоелементів, лазерне гравірування, регулювання, випробування); механічний комплекс (токарні, фрезерувальні, шліфувальні, оптико-шліфувальні, штампувальні, свердлувальні, слюсарні, координатно-розточні, гравірувальні роботи, електроерозійна обробка деталей та термообробка металів); цех з виробництва друкованих плат 5 класу якості; цех переробки пластмас (виготовлення деталей із пластмас і алюмінієвих сплавів); цех гальванічного покриття (нанесення гальванічних і лакофарбових покриттів); контрольно-випробувальний центр (повний цикл випробувань продукції).

У культурі Завод ВУМ є одним з місць дії роману Вадима Собка «Ключ» (1978). Тут працює головний герой, і робота заводу детально описана в багатьох сценах роману. На обкладинці книги зображена головна будівля заводу.

Література Борис Малиновський. Золотые вехи в развитии информационных технологий в Украине

Примітки

Посилання Офіційний сайт ДП «Електронмаш» Київське НВО «Електронмаш» — лідер виробництва комп'ютерної техніки Фото занедбаного «Електронмашу» (покинутий адміністративний корпус та актова зала) Державне підприємство «Електронмаш»