Дакорумунська мова (; дакороманська мова) — термін, що іноді використовується в порівняльній лінгвістиці, щоб розрізняти стандартну румунську мову, якою розмовляють переважно на північ від Дунаю, та романські ідіоми на Балканах, усі похідні від прарумунської: арумунської (македонсько-румунської) та мегленітської (мегленорумунська мова), на яких розмовляють на південних територіях Балканського півострова, а також на істро-румунській мові на півострові Істрія.
Назва «дакорумунська» не має нічого спільного зі старим змішаним дако-римським населенням на території римської провінції Дакія, оскільки за визначенням теорія румунських діалектів на південь від Дунаю передбачає, що даки (тракійці) і римляни співіснували на Балканському півострові, де сьогодні розмовляють арумунською та меглено-румунською мовами.
Не всі лінгвісти визнають ці ідіоми як діалекти однієї румунської мови, деякі вважають їх 4 спорідненими мовами, членами групи східно-романських мов, розділу, в якому поняття дакорумунського діалекту збігається з поняттям румунської. Дискусії на цю тему часто стикаються з політичними, етнічними та національними інтересами.
На думку багатьох румунських та частини західноєвропейських дослідників у румунську (загальнорумунську) мову як діалекти входять: арумунський, істрорумунський. Молдовська є однією з діалектних форм дакорумунської мови. Encyclopædia Britannica Romanian language
Деякі румунські лінгвісти вважають усі чотири східнороманські ідіоми (дакорумунську, арумунську, мегленорумунську та істрорумунську) діалектами загальнорумунської мови. Інші вважають їх, включаючи молдовськуНерознак В. П. Балканистика // Большая Российская Энциклопедия, окремими спорідненими мовами, що входять у східнороманську підгрупу романських мов.
Примітки
Література
(рум.)