Болотосув або трясовик ( — болотяний жук) — різновид спецтехніки, призначений для пересування у трясовинах та болотах, де звичайна спецтехніка підвищеної прохідності не здатна проїхати. Болотосувам під силу долати будь-які перепони, зокрема пні та колоди, плавати водою і рухатись багном. Історія болотосувів надзвичайно яскрава та багата винаходами.
Історія Вже у 1917 році почали будувати перші «дерев'яні баггі», здатні розчистити високі пні кипарису уздовж вузьких стежок Семінола на болотах Еверглейдс. Винахідником цієї техніки вважається мешканець Нейплса зі штату Флорида — Ед Френк, який 1918 року у віці 19 років перелаштував Ford Model T з непотрібних деталей у баггі з назвою Skeeter змінивши осі щоб вони не потрапляли в брудну воду і додав великі колеса з ланцюгами для тієї ж мети. На той час надлишки авіаційних коліс з війни часто потрапляли на Болотосуви в 1940—1950 -х роках.
Френк та його друзі-мисливці вдосконалювали свої болотосуви цілий рік та випробовували їх безпосередньо перед відкриттям сезону полювання 1 листопада на болоті навколо міста. Але мисливець Сідні Гріффін, знайшов складніше місце у Східному Нейплсі, недалеко від того, що стане невдовзі «Радіо Дорогою». Це була ділянка, що використовувалась для вирощування солодкої картоплі, вона перетворювалась після збору врожая на суцільну багнюка, ідеальну для випробування болотяних баггі Френка. Кожного сезону дружини, діти та друзі збиралися, щоб подивитися, як чоловіки випробовують свої авто. У 1947 році Ед Френк запропонував редактору газети Стюарту Реббу, завітати на місце проведення заїзду на болотосувах та позвати містян подивитися, як чоловіки випробовують власну болотяну гордість на багнюці та посміятись. Захід розпочався у готелі «Нейплс» і закінчився урочистостями в парку Камбіє, а потім всі присутні вирушили на картопляну плантацію щоб подивитися, як чоловіки кидають виклик один одному в багнюці на своїх чудирнацьких авто. Це був 1949 рік і відтоді всі з нетерпінням чекали щорічного параду та перегонів «Болотняних Баггі» на початку сезоного полювання. Плата за участь на перших заїздах не стягувалася, але невелика плата за другий, а потім і під час параду все ж були включені, як захід, на збір грошей для громади. Того ж року була започаткована інша традиція, коли Джоан Оз'є отримала звання «Першої Королеви Болотяних Баггі». У 1957 році почалася ще одна традиція, коли один з учасників заїзду містер МакКаррі, був настільки схвильований власною перемогою, що схопив королеву за сукню і занурив її в найбруднішу частину «Багнової-Милі», так тоді називалась стара ділянка для перегонів. Цього дня з'явилась традиція, згідно з якою переможець заїзду і королева разом стрибають в «Чашову-Яму», тобто у багнюку. Businessman Buba Frank from swamp buggy founding family dies in Naples By Laura Layden of the Naples Daily News, Feb. 19, 2010Collier County Museums Historic Photo Archive Swamp Buggies. Album contains historic images and documents on swamp buggies in Collier County, FL.HISTORY HUNTER — NAPLES, FL (2) — TRANSPORTATION AMERICA, HISTORICAL 02/11/2021
Тракторні колеса, які зазвичай використовувались у комерційному сільському господарстві, стали нормою у застосуванні на болотосувах протягом 1980 -х років. Штат Флорида навіть доручив правоохоронним органам використовувати баггі ще в 1930-х роках. Протягом десятиліть, ці баггі перетворились у 8-циліндрові, спортивні авто, які за лічені секунди долали водні перепони.Inside Florida's Swamp Buggy Racing Subculture by Carey Dunne March 17, 2016Only Floridians Could Come Up With a Sport Like Swamp Buggy Racing BY JORDAN G. TEICHER JULY 07, 201510:02 AM Але на болотяних баггі Еда Френка, історія створення різноманітних болотосувів не закінчилась, а мала неймовірно насичене продовження, яке майоріло незвичайними винаходами та підходом до їх будівництва.
Gulf Marsh Buggy
Протягом багатьох років, було збудовано безліч дивних машин для пересування болотами, від повітряних катерів до високо піднятих джипів. Про одну таку дивну машину, американський щомісячний науково-популярний журнал Popular Science, написав статтю у своєму березневому номері 1936 року "Дивний вантаж: Болотяний Баггі з Затоки, " — (англ. Strange Cargo: The 1936 Gulf Marsh Buggy).
Це чудовисько виглядає, як творіння Жуля Верна чи Х. Г. Уеллса, але насправді воно було збудоване у 1930 -х роках для розвідки у країні нафти в затоках Луїзіани. Згідно статті PopSci, авто було задумане Ебботом А. Лейном з компанії «Gulf Research and Development Company», дочірньої компанії «Gulf Oil Company», для розвідки нафти на водно-болотяних угіддях Техасу та Луїзіани. Як повідомляється, ключовою частиною цієї роботи, було використання динамітних зарядів та сейсмографів для пошуку потенційних родовищ нафти. Звісно, це вимагало транспортного засобу, який міг би везти «чутливий» вантаж, проникаючи глибоко в затоку країни, куди звичайні автомобілі та човни зазвичай не могли потрапити.Oil in the Deep South: A History of the Oil Business in Mississippi, Alabama, and Florida 1859—1945 , History, Dudley J. Hughes, 1993Four-Links — Motor Sports Club of America, Gulf Marsh Buggy, John J. Mooney, Chet Cochrane By Daniel Strohl on Jun 27th, 2020 at 8:00 amHistory of the Offshore Oil and Gas Industry in Southern Louisiana Published by U.S. Department of the Interior Minerals Management Service Gulf of Mexico OCS Region, New Orleans, July 2004
Характеристики автомобіля були досить розмитими: силова частина описується лише, як «стандартний 8-циліндровий автомобільний мотор популярної марки». Що це могло бути, Ford V8 чи пряма вісімка Buick або Packard не пояснюється. Від мотора потужність йде на 3-ступеневу трансмісію легкового автомобіля у парі з тракторною коробкою перемикань, щоб забезпечити десять перемикань переднього ходу і шість перемикань заднього ходу; передні колеса рухаються допоміжними ланцюгами для забезпечення повного руху. Максимальна швидкість авто становила 56 км/год на дорозі, 16 км/год на болотах і 6 вузлів на воді. Плавучість забезпечували величезні триметрові камерні колеса з імпровізованим протектором ґрунтозачіпів на еластичних мотузках, а окремі гальма усіх чотирьох коліс допомагали кермовому управлінню.Transport: Marsh Buggy Monday, Dec. 28, 1936
Higgins Swamp Skipper Model 5
У воєнний час, військові звернули увагу на цей вид транспорту, але руки дійшли до їх створення лише у післявоєнні роки.
Суднобудівна компанія «Higgins Boat Company» сконструювала амфібію у 1950-х роках для геодезичних, пошукових та рятувальних місій на водно-болотних угіддях Луїзіани. Тоді ціна його становила близько 6000 доларів США.
Автомобіль мав повітряне охолодження, 5-ступеневу коробку перемикань, а також був оснащений котушкою спереду та іншою ззаду. Довжина «Higgins Swamp Skipper» становила 5000 мм, ширина 4000 мм і висота 3300 мм. Автомобіль керувався звичайним кермовим управлінням. Крім того, він був оснащений центральним кульовим шарніром на передній вісі. Кожне з чотирьох 2,5 метрових коліс, які рухала ланцюгова трансмісія, мало щабельніЩабель — перекладина, сходинка на драбині блоки для глибокого відбитку на ґрунті.
У 1948 році пристосований для військового користування «Higgins Swamp Skipper Model 5» був випробуваний армією США.The man behind the Higgins boats that made D-Day possible also proposed rolling onto beaches in monster swamp buggies , By Daniel Strohl on Jun 6th, 2019 at 8:59 am Компанія замінила величезні надувні камери, які були вразливими для куль та уламків, — на сталеві барабани з ґрунтозачіпками шириною в метр та діаметром у 2,5 метри, цими ж колесами передбачалося гребти і на воді, тому конструктори розрахували, що ймовірний отвір зроблений кулею у барабані через постійне обертання коліс, буде заповнюватись водою повільно. Але на практиці, барабани виявились надто важкими, тому конструкторам довелося зменшити корпус та замінити на легший мотор повітряного охолодження у 40 к.с. Після значних змін Higgins Swamp Skipper Model 5 не пройшов випробування, бо втратив потрібну для військових потреб потужність, швидкість та навантажувальну здатність. За даними журналу Mechanix Illustrated, — Higgins Swamp Skipper Model 5 перейшов у володіння Білла Олівера у Форт-Лодердейл, Флорида, який використовував автомобіль для полювання в Еверглейдс. Згодом амфібія отримала нове ім'я: «Болотний Кадилак».Higgins Swamp Buggy , WHEELS & TRACKS No. 26
AMG Marsh Varf Buggy
«AMG» (Ateliers Mecaniques de Saint-Gaudens) в 80-ті роки розташовувалася у Південно-Заходній Франції у місті Сен-Годан, в області, де протягом декількох десятиліть активно проводився видобуток нафти. «Sercel» з «Nantes», який був частиною «CGG» (Compagnie Générale de Géophysique), поглинув «AMG» в 1996 році.AMG Varf, amphibious and off-road buggy Chapter : 'The wheel reinvented'.
Болотяна амфібія «VARF» з гідравлічною трансмісією і чотирма величезними колесами була розроблена для роботи у важких болотистих місцевостях та глибоких річках з очеретяними островами. Вона важить 13 тон і може перевозити до 2 тон вантажу за допомогою встановленого дизельного двигуна Deutz BF 6L 913 потужністю 160 к.с. або GM 4-53T потужністю 175 к.с. Колеса амфібії мають діаметр 2.96 м і ширину 1.5 м. Швидкість на суші 8 км/год, на воді — 5 км/год. На палубу амфібії міг приземлятися невеликий гвинтокрил, а щоб амфібія не перекинулась від повітряних потоків, створених гвинтами гелікоптера, була передбачена система 4-х якорів, які фіксували VARF.AMG Varf Buggy Saint-Gaudens, France
Rolligon
50-ті роки напрочуд були плодовитими на болотосуви та всюдисуви. Одним із найяскравіших представників цього класу автомобілів став, — Rolligon. Ці дивовижні машини мали неймовірно широкі колеса з дуже низьким тиском на ґрунт, підвищену еластичність основної частини та боків зі зниженою поверхневою напругою під якими не могла загинути навіть людина. Неймовірні колеса до цих авто, винайшов американський інженер Віл'ям Гемільтон Елбі — (англ. William Hamilton Albee). Історія їх винаходу не менш цікава.