Лиска (Fulica) — рід водоплавних птахів середнього розміру родини пастушкових, що мешкають на річках і озерах.
Загальна характеристика Найбільша різноманітність цих птахів спостерігається в Південній Америці, де мешкає 8 з 11 видів лисок, і де, здається, рід отримав свій розвиток. Деякі види мешкають виключно у високогірних озерах Анд на висоті 3000-6500 м над рівнем моря. На відміну від інших пастушкових, лиски менш скритні птахи і велику частину часу проводять на відкритій воді. Остання риса також виділяє їх від споріднених їм водяних курочок. У більшості лисок чорне оперення, а на лобі є добре помітна шкіряста бляха або інша прикраса. Ноги сильні, добре пристосовані для пересування в'язким прибережним ґрунтом, і на відміну від водяних курочок, мають плавальні лопаті з боків пальців, що допомагають птахам пересуватися водою. Будова таза і ніг також дозволяє птахам добре пірнати, що виділяє серед інших птахів родини. Дзьоб яскраво забарвлений, у переважної більшості видів підхвістя білого кольору.
Крила швидше короткі; літають птахи неохоче, проте деякі види північної півкулі є перелітними і в змозі подолати значні відстані. Мігрують лиски в нічний час доби.
Основний раціон лисок складається з рослинної їжі, хоча рідше вони полюють на водних комах, ракоподібних і молюсків, а також живляться рибою і яйцями інших птахів. Агресивно охороняють свою гніздову територію, проте поза шлюбним сезоном збиваються в зграї і живляться разом на мілководді, що робить їх найбільш суспільними птахами в родині. Антогоністична поведінка багато в чому схожа на поведінку водяних курочок — під час конфлікту птахи стають у характерні загрозливі пози або навіть вступають у бійку між собою.
Гігантська лиска (разом з султанкою такахе, Porphyrio mantelli) вважається одним з найбільших птахів у родині — її довжина може досягати 59-63 см, а вага 2-3,2 кг. Гігантська і рогата лиски будують величезного розміру гнізда — перша влаштовує плавучі плоти з прибережного очерету, внаслідок чого готове гніздо в підставі може досягати 4 м в діаметрі і у висоту до 60 см. Рогата лиска влаштовує гніздо на купі каменів, які сама ж дзьобом перекочує до місця майбутньої споруди. При цьому загальна вага каменів може досягати до 1,5 тонн.
Самця можна відрізнити від самки тільки за характерними глухуватим криком. Самець видає коротке і беззвучне «тсск», що нагадує звук відкривання пляшки шампанського. Зате голосиста самка дає про себе знати скрипучим «к'ю»
На території України мешкає лише один вид — лиска звичайна.
Види Виділяють 10 сучасних видів: Лиска гавайська (Fulica alai) Лиска американська (Fulica americana) Лиска звичайна (Fulica atra) Лиска андійська (Fulica ardesiaca) Лиска жовтодзьоба (Fulica armillata) Лиска рогата (Fulica cornuta) Лиска африканська (Fulica cristata) Лиска гігантська (Fulica gigantea) Лиска золотолоба (Fulica leucoptera) Лиска червонолоба (Fulica rufifrons)
Вимерлі види
Fulica newtonii Milne-Edwards, 1867 – Лиска маскаренська (вимер близько 1700) Fulica chathamensis Forbes, 1892 – ранній голоцен, Чатемські острови Fulica montanei Alarcón-Muñoz, Labarca & Soto-Acuña, 2020 — пізній плейстоцен – ранній голоцен, Чилі Fulica prisca Hamilton, 1893 – ранній голоцен Нової Зеландії. Fulica shufeldti – пізній плейстоцен Флориди. Fulica infelix Brodkorb, 1961 – ранній пліоцен, Орегон.
Галерея
Посилання
Література Barry Taylor, Ber van Perlo «Rails: A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World» ISBN 978-0-300-07758-2 Cornell Lab of Ornithology York Structural Biology Laboratory. Coot