Переддіабет - період життя, що передує захворюванню на цукровий діабет, стан схильності, часто діагностується ретроспективно.
Фактори ризику, що призводять до розвитку цукрового діабету
однояйцеві близнюки, у яких один з батьків хворіє на цукровий діабет, або є хворі на цукровий діабет в генеалогічному дереві другого з батьків; жінки, які народили живу дитину масою 4,5 кг і більше; матері дітей з вадами розвитку, жінки з глюкозурією під час вагітності, а також після викидня або народження мертвої дитини; особи, які страждають на ожиріння, гіперліпопротеїнемію, атеросклероз, гіпертонічну хворобу, гіперурикемію, подагру ; захворювання печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, хронічні інфекції сечовивідних шляхів та органів дихання, хронічні ураження нирок ; особи з нирковою та аліментарною глюкозурією ; особи з епізодичною глюкозурією та гіперглікемією, виявленими в стресових ситуаціях; пацієнти зі стійким парадонтозом і фурункульозом; особи з нейропатіями неясного генезу; особи зі спонтанними гіпоглікеміями ; особи похилого та старечого віку Ефимов А. С., Скробонская Н. А. Клиническая диабетология. — : Здоровья, 1998.— 320 с. ISBN 5-311-00917-9 .
Ризик захворюваності на цукровий діабет значно зростає при поєднанні декількох чинників: ожиріння + підвищення діастолічного артеріального тиску + підвищення рівня тригліцеридів у плазмі крові, концентрацій молочної кислоти, білірубіну, лактату, активності глутаматпіруваттрансамінази в циркулюючій крові. При правильному способі життя, нормалізації маси тіла, адекватній терапії вищеперелічених станів і захворювань у більшості схильність до розвитку цукрового діабету залишається прихованою і не реалізується в маніфестну форму .
Діагностика Лабораторне визначення рівня глікемії натщесерце і через дві години після прийому їжі (постпрандіальна глікемія), або проведення глюкозотолерантного тесту (показники служать диференційно-діагностичними критеріями між нормою, порушеною толерантністю до глюкози і цукровим діабетом ).
Доклінічна діагностика цукрового діабету
Визначення наявності аутоантитіл до бета-клітин панкреатичних острівців . Визначення рівня С-пептиду .
Розрізняють
Порушення толерантності до глюкози Порушена толерантність до глюкози (за старими класифікаціями «латентний цукровий діабет») клінічно, як правило, не проявляється і характеризується:
нормоглікемією натщесерце (показник глюкози в периферичної крові 3,3 ... 5,5 ммоль / л); глюкозурія відсутня (глюкоза в сечі не визначається); виявляється при проведенні тесту толерантності до глюкози .
Нерідко в осіб з порушеною толерантністю до глюкози спостерігаються парадіабетичні симптоми:
фурункульоз, кровоточивість ясен, раннє розхитування і випадання зубів, парадонтоз , шкірний і генітальний свербіж, сухість шкіри, пошкодження та захворювання шкіри, що тривало не загоюються, статева слабкість, порушення менструального циклу аж до аменореї, ангіонейропатії різної локалізації та вираженості, аж до проліферуючої ретинопатії або вираженого облітеруючого атеросклерозу (облітеруючий ендартеріїт) .
Виявлення даних станів є приводом для проведення тесту толерантності до глюкози .
Порушення глікемії натщесерце Стан, при якому визначені показники глікемії натще перевищують норму, але не настільки, щоб відповідати критеріям цукрового діабету. Глюкозурія, як правило, не визначається.
Прогноз Прогресування у цукровий діабет 2 типу не є неминучим для людей з передіабетом та становить приблизно 25% протягом наступних трьох-п'яти років. Це збільшує до 50% ризик розвитку діабету протягом 10 років. Діабет одна з основних причин захворюваності та смертності. Результатом захворювання є вплив на крупні кровоносні судини (наприклад, атеросклероз в крупніших артеріях серцево-судинної системи) або дрібніші кровоносні судини, що проявляється в пошкодженні сітківки ока, нирок і нервів.
Передіабет є фактором ризику смертності, існують дані про серцево-судинні захворювання, що розвиваються до встановлення діагнозу діабет.
Примітки