Марія Володимирівна Романова (; 23 грудня 1953, Мадрид, Іспанія) — російська громадська діячка.

Біографія Єдина дитина великого князя Володимира Кириловича Романова. Навчалася в Оксфордському університеті, вільно володіє англійською, французькою та іспанською, також знає німецьку італійську і арабську мови. Живе в Іспанії.

У 1989 році після смерті Василя Олександровича, через брак інших спадкоємців чоловічої статі (на думку Володимира Кириловича), була проголошена своїм батьком спадкоємицею Російського престолу. У 1992 році після смерті Володимира Кириловича видала «Маніфест про прийняття верховенства в Російському Імператорському Домі» і оголосила свого сина Георгія — Спадкоємцем-Цесаревичем. З точки зору прихильників її прав на російський престол (кирилівців) є де-юре імператрицею Всеросійською Марією I.

В квітні 1992 року вперше відвідала Росію і з тих пір часто відвідує колишній простір Російської імперії — безліч міст Росії, України, Грузії, Білорусі, Вірменії, Узбекистану і Придністров'я. Веде програми, пов'язані з церковною та дитячої благодійністю, зокрема, в 2010 році нею були передані частки Хреста Господнього Свято-Іоаннівському монастирю на Карпівці в Санкт-Петербурзі, частка мощей Святої Катерини Єкатерининському Собору в Царському Селі тощо.

1 грудня 2005 року її представник направив в Генеральну прокуратуру Російської Федерації заяву про реабілітацію розстріляних в 1918 році останнього російського імператора Миколи II і членів його сім'ї як жертв політичних репресій; за цією заявою, після низки відмов у його задоволенні, 1 жовтня 2008 року Президія Верховного суду Російської Федерації ухвалила рішення про реабілітацію останнього російського імператора Миколи II і членів його сім'ї. 30 жовтня того ж року повідомлялося, що Генеральна прокуратура Російської Федерації ухвалила рішення про реабілітацію 52 осіб з оточення імператора Миколи II і його сім'ї.

В грудні 2008 року прийняла під своє заступництво Російський державний торгово-економічний університет.

28 червня 2009 року директор «Канцелярії глави російського імператорського дому її імператорської високості государині великої Княгині Марії Володимирівни» (некомерційна організація, яка представляє її інтереси в Росії) Олександр Закатов повідомив про бажання Російського імператорського дому Романових повернутися в Росію.

1 і 2 липня 2011 року по офіційним запрошенням князя Монако спільно з сином була присутня на богослужіннях і світських урочистостях з нагоди одруження Альбера II з його нареченою Шарлін Віттсток.

25 квітня 2012 року сторожовий корабель «Ярослав Мудрий» був переданий під шефство Марії Володимирівни.

У 2013 році очолила ряд громадських, благодійних, культурних і наукових заходів в Росії і за кордоном, присвячених 400-річчю Дому Романових. Взяла під своє заступництво престижну літературну премію «Спадщина», засновану Російським Імператорським Домом спільно з Російським союзом письменників в 2013 році. Премія має на меті пошук талановитих творів, присвячених Росії, її багатовікової історії та патріотизму. Поети з любовною, філософською та громадянською лірикою також мають шанс на номінацію, але за умови дійсно високохудожніх творів. За підсумками року випускається елітне видання серії книг номінантів премії і реєструється в Російській Книжковій палаті, яка відправляє їх в основні державні бібліотеки.

З 2014 року — Голова опікунської ради Імператорського Фонду дослідження онкологічних захворювань.

В 2014 році підтримала анексію Криму. В 2018 році в ознаменування 235-річчя приєднання Кримського півострова до Російської імперії Марія Володимирівна і її син Георгій Михайлович здійснили поїздку до Криму. З 28 травня по 3 червня вони відвідали Сімферополь, Севастополь, Феодосію. Крім того, в суботу 2 червня під час візиту до Керчі імператорська сім'я проїхала на російському автомобілі LADA Largus по Кримському мосту, за кермом був сам Георгій Михайлович.

В березні 2022 року засудила російське вторгнення в Україну.

Сім'я В 1976 році вступила в шлюб з принцом Францом Вільгельмом Прусським, який став називатися великим князем Михайлом Павловичем. На вінчанні, яке відбулось в Мадриді 22 вересня 1976 року в церкві Святих Апостола Андрія Первозванного і Великомученика Димитрія Солунського, були присутні: король Іспанії Хуан Карлос I і королева Софія, король Італії Умберто II, Цар Болгарії Симеон II, вдова Цариця Болгарії Іоанна, Королева Єгипту Фаріда з дочкою, Король Албанії у вигнанні Лека I з дружиною, принц Миколай Румунський з дружиною, Глава Португальського Королівського Дому Дуарте Піу, члени Іспанського Королівського Дому, Грузинського Царського Дому, Шлейзвіг-Гольштайнського Герцогського Дому, Ольденбурзького Герцогського Дому, герцогиня Кармен Франко, військові, дипломати і представники російської еміграції. З благословення Синоду Російської православної церкви закордоном на церемонію була доставлена ​​Курська Корінна ікона Божої Матері.

13 березня 1981 року в пари народився син Георгій Михайлович. 19 червня 1985 року шлюб був розірваний, Франц Вільгельм при цьому залишився в православній вірі. Марія Володимирівна і її колишній чоловік є братом і сестрою в шостому покоління: обидва — нащадки прусського короля Фрідріха Вільгельма III і Луїзи Мекленбург-Стреліцької.

Нагороди

Дім Романових Марія Володимирівна є головою всіх династичних орденів Романових. Орден Андрія Первозванного з ланцюгом Орден Святого Олександра Невського особливого ступеня Орден Святої Катерини особливого ступеня Орден Святого Георгія 1-го ступеня Орден Святого Володимира 1-го ступеня Відзнака Святої Анастасії Орден Святої Анни 1-го ступеня Орден Святителя Миколая Чудотворця 1-го ступеня Орден Святого Станіслава 1-го ступеня Відзнака Святої Ольги особливого ступеня Орден Святого Архангела Михаїла

Інші династії Орден Цариці Савської, велика стрічка (Ефіопська імператорська сім'я) Орден Цариці Тамари, великий хрест з ланцюгом (Грузинська царська сім'я) Орден Крила Святого Михаїла, великий хрест (Португальська королівська сім'я)

Російська православна церква Орден святої рівноапостольної княгині Ольги 1-го ступеня (2004) Почесний знак «На славу Жінок-Мироносиць» (Волгоградська і Камишинська єпархія РПЦ; 16 травня 2005) Орден Святої Параскеви 1-го ступеня (Молдавська православна церква Московського патріархату; 2009) Орден Святителі Іоанна Шанхайського і Сан-Франциського 1-го ступеня (Російська православна церква за кордоном; 2010) Орден Святої Великомучениці Варвари 1-го ступеня (УПЦ МП; 2011) Синодальний знаменський орден Курської Корінної Божої Матері 1-го ступеня (Російська православна церква за кордоном; 2013) Орден преподобного Святого Сергія Радонезького 1-го ступеня (2014) — «враховуючи працю на благо Церкви і у зв'язку з 60-річчям від дня народження»

Росія Орден «За заслуги» (Інгушетія) (2012) Міжнародна премія «Людина року — 2012» — «за подвижницьку діяльність в сфері культури, освіти, благодійності і у зв'язку з 400-річчям Дому Романових» Почесний член Імператорського православного палестинського товариства (2012) Почесний член Російської академії мистецтв (2013) Ювілейна медаль «70 років Новгородські області» (2015) Почесний член Союзу письменників Республіки Крим (2018) Медаль Асамблеї російського дворянства Почесна громадянка Іволгинського району

Інші країни або невизнані формування Бальї Великого хреста честі та відданості (Мальтійський орден) Почесна громадянка міста Агрідженто (Італія; 12 грудня 2008) Орден Республіки (ПМР) (2009)

Примітки

Література Думин С. В. Романовы. Императорский дом в изгнании. — М.: Захаров-АСТ, 1998. Назаров М. В. Кто наследник Российского Престола? М.: Русская идея, 336 с. 2004 3-е издание, исправленное и дополненное. ISBN 5-98404-004-2 Тихомиров Л. А. Монархическая государственность СПб.: Россійскій Имперскій Союзъ-Орденъ, 1992. 680 стр. ISBN 5-89596-003-3

Посилання Біографія на сайті «Російського Імператорського Дому» Сайт «Канцелярія Глави Російського Імператорського Дому» Grand Duchess Maria Vladimirovna Article, Video Interview and Photographs Royal Russia