Георг фон Віламовіц-Меллендорф (; 7 листопада 1893, Веймар — 24 липня 1943, Атлантичний океан) — німецький офіцер-підводник, один з найстарших командирів підводних човнів, корветтен-капітан крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія 1 квітня 1912 року вступив в кайзерліхмаріне. Учасник Першої світової війни, з жовтня 1914 року служив на торпедних катерах, з січня 1915 року — вахтовий офіцер. В липні 1917 року перейшов у підводний флот, вахтовий офіцер на підводному човні U-46, з серпня 1917 року — U-82, з жовтня 1917 року — U-95, з липня 1918 року — U-91. В жовтні 1918 року переданий в розпорядження 3-й флотилії підводних човнів. 27 грудня 1919 року звільнений у відставку.

В серпні 1939 року призваний в крігсмаріне і призначений командиром 100-го будівельного батальйону. В червні 1940 року переведений в 1-шу навчальну дивізію підводних човнів. З 6 серпня 1940 року — командир U-2. В жовтні 1941 року направлений на будівництво U-459 для вивчення його конструкції. З 15 листопада 1941 року — командир U-459, здійснив 6 походів (297 днів у морі). 24 липня 1943 року човен був потоплений у Біскайській затоці на відстані 120 миль північно-західніше від іспанського мису Ортегаль британським бомбардувальником «Веллінгтон». 41 член екіпажу вижили, 18 (включаючи Віламовіца) загинули. Віламовіц став найстаршим командиром підводного човна, загиблим під час Другої світової війни.

Звання

Морський кадет (1 квітня 1912) Фенріх-цур-зее (12 квітня 1913) Лейтенант-цур-зее (22 березня 1915) Оберлейтенант-цур-зее (25 грудня 1917) Корветтен-капітан (1 червня 1942)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (14 січня 1916) 1-го класу (4 березня 1918) Нагрудний знак підводника (1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (грудень 1934) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (20 червня 1942) 1-го класу (7 листопада 1942) Нагрудний знак підводника (22 липня 1942) Німецький хрест в золоті (20 липня 1943)

Література

Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

Віламовіц на сайті uboat.net Біографічні дані.

Примітки