Верджил Ортіс (; 25 березня 1998, Гранд-Прері, Даллас, Техас) — американський професійний боксер мексиканського походження, «тимчасовий» чемпіон WBC (2024—т.ч.) у першій середній вазі
Аматорська кар'єра Верджил Ортіс почав займатися спортом з п'яти років за підтримки свого батька. З восьми років він зосередився на боксі. Він був багаторазовим чемпіоном США у кількох вагових категоріях, починаючи з мінімальної ваги, та переможцем юнацьких американських Олімпійських ігор 2013 року. Аматорську кар'єру Верджил Ортіс завершив з рекордом 140-20.
Професіональна кар'єра Ортіс дебютував на професійному рингу 2016 року. 10 серпня 2019 року в бою проти мексиканця Антоніо Ороско він завоював вакантний титул WBA Gold у напівсередній вазі. За підсумками 2019 року журнал «Ринг» визнав Ортіса проспектом року.
Захищаючи звання «золотого» чемпіона, Ортіс переміг таких суперників, як Бред Соломон, Самуель Варгас та Моріс Гукер.
Ортіс проти Каваляускаса 14 серпня 2021 року відбувся бій між Верджилом Ортісом і найнебезпечнішим на той момент в його кар'єрі суперником Егідіюсом Каваляускасом (Литва). Ортіс п'ять разів збивав Каваляускаса з ніг і здобув перемогу технічним нокаутом у восьмому раунді, довівши що він готовий до поєдинку за звання чемпіона світу.
Перехід до першої середньої ваги 6 серпня 2022 року здобув перемогу над Майклом Маккінсоном і став обов'язковим претендентом на титул чемпіона WBA у напівсередній вазі, яким володів литовець Еймантас Станіоніс. Їх поєдинок планувався на березень 2023 року, але був перенесений на квітень через видалення апендикса у чемпіона. У квітні бій теж не відбувся через проблеми зі здоров'ям у американця. Поєдинок отримав нову дату 8 липня 2023 року, але знов був відмінений, оскільки напередодні поєдинку Ортіс знепритомнів і його відправили в лікарню.
Позбувшись проблем зі здоров'ям, повернувся на ринг 6 січня 2024 року у новій для себе першій середній вазі і менш ніж за раунд зупинив ганійця Фредеріка Ловсона.
Станом на липень 2024 року Верджил Ортіс був 100-відсотковим нокаутером — 21-0, 21KO.
10 серпня 2024 року в бою проти Сергія Богачука (Україна) завоював титул «тимчасового» чемпіона за версією WBC у першій середній вазі, вперше здобувши перемогу рішенням більшості суддів по завершенню усього відведеного часу бою.
22 лютого 2025 року здобув перемогу над ексчемпіоном світу Ісроїлом Мадримовим (Узбекистан), а 8 листопада 2025 року — над Еріксоном Любін.
Таблиця боїв
| style="text-align: center;" colspan="8"|24 боя, 24 перемоги (22 нокаутом, 2 за рішенням суддів), 0 поразок |- style="text-align:center; background:#e3e3e3;" | style="border-style: none none solid solid; "|Результат | style="border-style: none none solid solid; "|Рекорд | style="border-style: none none solid solid; "|Суперник | style="border-style: none none solid solid; "|Спосіб | style="border-style: none none solid solid; "|Раунд, час | style="border-style: none none solid solid; "|Дата | style="border-style: none none solid solid; "|Місце | style="border-style: none none solid solid; "|Примітки |- align=center |Перемога |24–0 |align=left| Еріксон Любін
|align=left| |align=left| |- align=center | Перемога | 23-0 | align=left| Ісроїл Мадримов
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |22–0 |align=left| Сергій Богачук
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |21–0 |align=left| Томас Дюлорме
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |20–0 |align=left| Фредерік Ловсон
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |19–0 |align=left| Майкл Маккінсон
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |18–0 |align=left| Егідіюс Каваляускас
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |17-0 |align=left| Моріс Гукер
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |16–0 |align=left| Самуель Варгас
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |15–0 |align=left| Бред Соломон
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |14–0 |align=left| Антоніо Ороско
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |13–0 |align=left| Маурісіо Еррера
|align=left| |align=left| |- align=center |Перемога |12–0 |align=left| Хесус А. Вальдес Барраян
|align=left| |align=left|
Примітки
Посилання
Профіль Ортіса на сайті Golden Boy Promotions