Синхрофазотрон ОІЯД — слабкофокусувальний протонний прискорювач типу синхрофазотрон на енергію до , розташований в Об'єднаному інституті ядерних досліджень .
Синхрофазотрон, споруджений у Дубні під керівництвом академіка АН СРСР В. Й. Векслера в кінці 1950-х років, дозволив прискорювати пучки протонів до енергії 10 ГеВ із квітня 1957 року, що було рекордною енергією, досягнутою на прискорювачах у той час. Він розташований в окремій будівлі, більшу частину якої займає гігантське кільце магніту. Діаметр магніту досягає майже , маса — , і загальна потужність генераторів в імпульсі — . Максимальна напруженість магнітного поля — 13 000 ерстед, час циклу прискорення — 3,3 с. 1970 року в синхрофазотроні також отримано перші пучки релятивістських дейтронів з енергією 10 ГеВ, згодом прискорювалися також ядра різних хімічних елементів аж до сірки.I. B. Issinsky, A. D. Kirillov, Beams of the Dubna Syhchrophasotron and nuclotron, Acta Physica Polonica, B25 (1994) No. 3-4, 673.
У 1959 році колектив фізиків і інженерів під керівництвом В. І. Векслера отримав Ленінську премію за створення синхрофазотрона на .
2002 року припинив роботу і демонтуєтьсяСинхрофазотрон і нуклотрон . Ярмо магніту планується залишити, всередині нього буде розташовано бустерне кільце для проєктованого колайдера Nuclotron-based Ion Collider fAcility — Офіційний сайт .
Див. також Нуклотрон
Примітки
Література В. А. Бирюков, М. М. Лебеденко, А. М. Рыжов, Объединённый институт ядерных исследований, : Изд-во главного управления по использованию атомной энергии при Совете министров СССР, 1960. В. А. Никитин, Исследования на Синхрофазотроне, «Успехи физических наук», 177 (2007) 905. А. Д. Коваленко, От синхрофазотрона к Нуклотрону, «Успехи физических наук», 177 (2007) 914. DOI 10.3367/UFNr.0177.200708j.0914. Что такое синхрофазотрон? Кто его придумал и построил?, интернет-журнал «ШколаЖизни.ру», 04.03.2008. В. И. Векслер, Современное состояние проблемы ускорения атомных частиц, «Успехи физических наук», LXVI (1958) 99. История создания дубненского синхрофазотрона, сайт Лариси Леонідівни Зинов'євої.