Карліс Себріс

Карліс Карлович Себріс (; 18 лютого 1914, сел. Сіноле, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 12 січня 2009, Рига, Латвія) — радянський, латвійський актор театру і кіно. Народний артист СРСР (1974).

Біографія Карліс Себріс народився 18 лютого 1914 року в селищі Сіноле Валкського повіту (нині — в Леясціємській волості Гулбенського краю Латвії).

Закінчив Лізумську початкову школу, потім у 1932 році — Цесвайнську державну середню школу, а в 1938 році — Латвійські драматичні курси Зелтматіса.

З 1938 року — актор Латвійського Національного театру (в 1940—1988 роках — Державний академічний театр драми Латвійської РСР ім. А. Упіта). На сцені цього театру виступав все життя, зігравши більше двохсот ролей.

Дебют в кіно відбувся в 1940 році на Ризькій кіностудії в невеликій ролі у фільмі режисера Волдемара Пуце «Каугурське повстання».

Помер 12 січня 2009 року в Ризі. Похований на Лісовому кладовищі.

Творчість

Ролі в театрі Всього на сцені Латвійського національного театру було зіграно понад 200 ролей. Серед них:  — «Пан біля воріт» В. Зонберга — Гвідо  — «Злий дух» Рудольфа Блауманіса — гість  — «Дон Карлос» Ф. Шиллера — граф Таксіс  — «Розлом» Бориса Лавреньова — Перший мічман  — «Вій, вітерець» Я. Райніса — Батрак  — «Ворог народу» Генріка Ібсена — робітник  — «Перед сходом сонця» Герхарта Гауптмана — Егмонт Клаузен  — «Інженер Сергєєв» Всеволода Меркулова — Володимир Волошин  — «Купальниця Сусанна» Андрія Упіта — Дзірніс  — «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна — секретар Леніна  — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського — обер-кондуктор  — «У вогні» Р. Блауманіса — Віскреліс  — «В степах України» Олександра Корнійчука — Довгоносик  — «Часи землемірів» Рейніс і Матіса Каудзіт — Шваукстс  — «Варвари» Максима Горького — Редозубов  — «Ревізор» Миколи Гоголя — купець Абдулін  — «Вишневий сад» Антона Чехова — Єпиходов  — «Хто сміється останнім» Кіндрата Кропиви — Людина у військовій формі  — «Пані міністр» Браніслава Нушича — Пера Каленич  — «Злочин і покарання» за романом Федора Достоєвського — Порфирій Петрович  — «Рига» Августа Деглавса — Старпрінгс  — «Пліт Медузи» Жана Гриви — Адам Буштеріс  — «Іркутська історія» Олексія Арбузова — Сердюк  — «Арменуї» Олександра Ширванзаде — Костянтин  — «Милий брехун» Джерома Кілті — Бернард Шоу  — «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра — сер Тобі  — «Тригрошова опера» Бертольда Брехта — Браун, шеф лондонської поліції  — «Побачення» Ж. Робера — Маренвал  — «Йиннь з острова Кихну — дикий капітан» Юхана Смуула — капітан Йиннь  — «Дон Жуан, або Любов до геометрії» Макса Фріша — патер Дієго  — «Літо в Ноані» Ярослава Івашкевича — Антоній Водзинський  — «Шість персонажів у пошуках автора» Луїджі Піранделло — Директор  — «Казки старого Арбату» Олексія Арбузова — Федір Балясников  — «Справа передається в суд» Олександра Чхаїдзе — Расмадзе  — «Кішки-мишки» Іштвана Еркеня — Віктор Чермлені  — «Кола Брюньон» за повістю Ромена Роллана — Кола Брюньон  — «Солодкоголосий птах юності» Теннессі Вільямса — Бос Фінлі  — «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра — Цицерон  — «Міхаель Крамер» Г. Гауптмана — Міхаель Крамер  — «Месьє Амількар» І. Жаміака — Олександр  — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Генріх VIII  — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра — лорд Капулетті  — «Вогонь і ніч» Я. Райніса — Айзкраукліс  — «Нюрнберг… 1948…» Еріка Манна — Даніель Гейвуд  — «Рудий слуга» Л. Стумбре — Екабс  — «Марія Стюарт» Ф. Шиллера — Берлі  — «Безсоромні батьки» А. Еглітіс — Аскольд Олте  — «Грай, танцюй» Я. Райніса — Трейгалвіс  — «Бідний, як церковна миша» Л. Фодор — Фрідріх Талгейм  — «Невидимий Харві» М. Чейз — Вільям Р. Чамлі  — «Амадей» П. Шефера — граф Орсіні-Розенберг  — «Салемські відьми» А. Міллера — Джайл Корі «Син рибалки» В. Лациса — Фредіс «На дні» М. Горького — Сатин «Дон Карлос» Ф. Шиллера — Філіп «Морські ворота» Д. Зігмонте — Віранауда «Центр нападу помре на зорі» А. Кусані — Еннесімо Лупус «Моцарт і Сальєрі» Олександра Пушкіна — Сальєрі «Гамлет» Вільяма Шекспіра — Клавдій

Фільмографія

 — Каугурське повстання — епізод  — Повернення з перемогою — прихожанин  — До нового берега — епізод  — За лебединою зграєю хмар — фон Вінкель  — Причини і наслідки (короткометражний) — редактор  — Науріс — епізод  — Чужа в селищі — Кісіс  — Меч і троянда — міліціонер  — На порозі бурі — епізод  — Верба сіра цвіте — автор п'єси  — День без вечора — директор  — Генерал і маргаритки — військовий промисловець  — Капітан Нуль — Юхан  — «Тобаго» змінює курс — Альбертс Квіесіс  — Едгар і Крістина — Фрішвагарс  — 24-25 не повертається — майор Грігастс  — Часи землемірів — Павулс  — У багатій пані — Фрідіс  — Слуги диявола — Самсон  — Король Лір — граф Глостер  — Клав — син Мартіна — голова колгоспу  — Балада про Берінга і його друзів — Вітус Берінг  — Танець метелика — Філіп  — Останній рейс «Альбатроса» — Зандлер  — У тіні смерті — Зальген  — Очеретяний ліс — старий Норд  — Салатик (короткометражний) — Йоренс  — Спадкоємці військової дороги — Церніекс  — Слуги диявола на чортовому млині — суперінтендант Самсон  — Курчат по осені рахують — Іевіньш  — Антиквари (кіноальманах Червоний агат) — Дідківська  — Кола Брюньон — Кола Брюньон  — Напад на таємну поліцію — Грегус  — Літо мотоциклістів — лісник  — Червоні дипкур'єри — начальницький пан  — Чоловік у розквіті років — епізод  — Будьте моєю тещею! — майор міліції  — Де ти був, Одіссею? — Цоллер  — Відкрита країна — епізод  — Твій син — художник-ювіляр  — Тому що я - Айвар Лідака — рибалка  — Готель «Біля загиблого альпініста» — пан Мозес  — Ніч без птахів — голова колгоспу  — Дюма на Кавказі — Олександр Дюма  — За скляними дверима — хворий  — Брати Ріко — Вінчі Віттерс  — Забуті речі — Карліс  — Я хочу твоє фото (короткометражний) — її друг  — Індрани — Індран-старший  — Страшне літо — Аугустс .

Звання та нагороди

Заслужений артист Латвійської РСР (1956) Народний артист Латвійської РСР (1964) Народний артист СРСР (1974) Орден Трудового Червоного Прапора (1988) Офіцер ордена Трьох зірок (1995) — за внесок в розвиток театрального мистецтва Почесна грамота Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1984) — за успіхи в розвитку латиського радянського театрального мистецтва і в зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження.

Цікаві факти У 2007 році в Ризі був встановлений пам'ятник сажотрусу і мулярові. Прототипами для цієї скульптурної композиції (автори Карліс Ілі та Гіртс Бурвіс) стали сажотрус Варіс Вілцанс і актор Карліс СебрісНовый памятник в Риге .

Примітки

Посилання Карліс Себріс на сайті КиноПоиск Актори радянського кіно. Карліс Себріс