Юрій Васильович Горобець (; 15 березня 1932, Орджонікідзе — 26 червня 2022, Москва)https://news.day.az/showbiz/1474160.html — радянський і російський актор театру і кіно. Чоловік актриси Тамари ЛякіноїЮрій Горобець на kino-teatr.ru. .

Біографія Народився 15 березня 1932 року в місті Орджонікідзе (тепер Владикавказ, Північна Осетія, Росія). У дитинстві разом з сім'єю переїхав до міста Єфремова, а потім в Щокіно Тульської області РРФСР. Навчався в Щокінській школі № 2, відвідував міський драматичний гурток, в якому позбувся заїкання, отриманого під час німецько-радянської війни. В 1951 році у випускному класі брав участь як читець на першому Всесоюзному огляді художньої самодіяльності. В ході призову в армію військкомат направив Юрія на вступ у Військову академію бронетанкових і механізованих військ Червоної армії імені Йосипа Сталіна в Москві на інженерний факультет. Але телеграма про перемогу на заключному турі Всесоюзного огляду художньої самодіяльності дала йому можливість вступити до Державного інституту театрального мистецтва, який він закінчив у 1955 році.

Після закінчення вишу за розподілом впродовж 1955—1957 років працював в театрі імені Федора Волкова в Ярославлі. У зв'язку з одруженням переїхав до Одеси, де протягом 1957—1961 років прослужив в Одеському російською драматичному театрі. У 1961 році на запрошення головного режисера Бориса Равенских і директора театру Зайцева приїхав працювати в Москву в театр імені Пушкіна. У 1971 році перейшов в театр імені Маяковського, де служив до 1982 року. Протягом 1982—1989 років — знову в театрі імені Пушкіна. З 1989 року актор Московського художнього академічного театру імені Максима Горького.

Творчість

Театральні роботи Ярославський театр драми імені Федора Волкова «Повість про справжню людину» Бориса Полевого — Соколов; «Крила» Олександра Корнійчука — Самосуд; «Персональна справа» Олександра Штейна — Павлик; «В добрий час» Віктора Розова — Олексій; «Філумена Мартурано» Едуардо де Філіппо — Амороза; «Цар Федір Іоаннович» Олексія Толстого — Багдаєв Курюков; «Горя боятися — щастя не бачити» Самуїла Маршака — Мисливець, Пастух, Лікар, Скороход, Купчик, Розбійник, Єгер, Скарбник (одночасно); Одеський російський драматичний театр «У пошуках радості» Віктора Розова — Геннадій; «Іркутська історія» Олексія Арбузова — Сергій; «Обіцяна зірка» Івана Рядченка — Кареткін; «Втрачений син» Олексія Арбузова — Петро; «Пізня любов» Олександра Островського — Дормидонт; «Третя патетична» Миколи Погодіна — Валерій; Московський драматичний театр імені Олександра Пушкіна «Спокій нам тільки сниться» Юрія Шевкуненка — Максим Світличний; «День народження Терези» Геогія Мдівані — Едлай Гамільтон; «Сім'я Годефруа» Р. Шнайдера — Вернер; «Петрівка, 38» Юліана Семенова — Прохор; «Тривожне щастя» Костянтина Фінна — Зотов; «Піднята цілина» Михайла Шолохова — Давидов ; «Дні нашого життя» Леоніда Андрєєва — Микола Глуховцев, Онуфрій; «Шоколадний солдатик» Бернарда Шоу — Капітан Блюнчлі; «Зикови» Максима Горького — Муратов; «Країна Айгуль» Мустая Каріма — Мандрівник; «Незримий друг» Юрія Осноса — Чайковський; «Діти сонця» Максима Горького — Протасов; «Месьє Амількар платить» Іва Жаміака — Амількар; «Світить, та не гріє» Олександра Островський — Дерюгін; «Одруження Белугіна» Олександра Островський — ''; «Старомодна комедія» Олексія Арбузов — Родіон Миколайович; «Безприданниця» Олександра Островський — Кнуров; Московський академічний театр імені Володимира Маяковського «Аристократи» Миколи Погодіна — Громов; «Неопублікована репортаж» Рустама Ібрагімбекова — Журавльов; «Цивільна справа» Самуїла Альошина — Томілін; «Енергійні люди» Василя Шукшина — Аристарх; «Проводи» Ізраїля Дворецького — Яранцев; «Хай живе королева, віват!» Роберта Болта — Сессіль; «Чайка» Антона Чехова — Дорн; «Життя Клима Самгіна» Максима Горького — Ротмістр; «Діти Ванюшина» Сергія Найдьонова — Ванюшин; МХАТ імені Максима Горького «Зойчина квартира» Михайла Булгакова — Гусь; «Пророк» Олександра Пушкіна — Годунов; «На дні» Максима Горького — Медведєв; «Три сестри» Антона Чехова — Чебутикін; «Макбет» Вільяма Шекспіра — Сторож; «Біла гвардія» Михайла Булгакова — Жилін; «Прибуткове місце» Олександра Островського — Юсов; «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського — Крутицький; «Мадам Олександра» Жана Ануя — Поет; «Зикови» Максима Горького — Хеверн; «Без вини винуваті» Олександра Островського — Дудукин; «Васса Желєзнова» Максима Горького — Сергій Петрович; «Красень чоловік» Олександра Островського — Наум Федотич Лотохін.

Фільмографія

1958 — «Зміна починається о шостій», в епізоді; 1959 «Спрага», провідник «Зелений фургон», повстанець; «Виправленому вірити», Морений; 1960 — «Стрибок на зорі», відвідувач кафе «Ластівка»; 1961 «Смугастий рейс», міліціонер-регулювальник; «Водив поїзди машиніст», капітан міліції; 1962 — «У твого порога», єфрейтор Перекалін; 1963 «Приходьте завтра...», Костя, хлопець Фросі; «Постріл в тумані», Олексій Миколайович Кисельов, підполковник; «Найповільніший поїзд», партійний працівник; «Господиня Ведмежої річки», Іван Степанович; 1965 «Блакитна чашка», тато Світлани; «Тайговий десант», бригадир підривників; 1966 — «Гіркі зерна», Павло; 1967 «Відплата», Василь Петрович Суворов, чоловік Сіми; «Війна під дахами», комісар; 1968 «Повернення», Олексій; «Штрихи до портрету В. І. Леніна», член Раднаркому; 1969 «Свій», Іван Михайлович Брагін, прокурор міста; «Звинувачуються в убивстві», Щетінін, батько Олександра; «Сини йдуть у бій», Сергій Сергійович Петровський, комісар; 1970 «Справа про…» (фільм-вистава), суддя; «Зикови» (фільм-вистава), Муратов, лісник; «Крадіжка», Дмитро Петрович Макаров, співробітник театру, чоловік Віри Іванівни; «Море у вогні», Васильй Петрович Єфремов, начальник місцевої протиповітряної оборони Севастополя; «Спецрейс Москва-Феодосія», полковник Комаров; 1970—1972 — «Руїни стріляють…», Пантелеймон Кіндратович Пономаренко; 1971 «Батько», Батько, командир партизанського загону; «Життя і смерть дворянина Чертопханова», Дикий-Барин; «Піднята цілина» (фільм-вистава), Семен Давидов; «Про Ромку і його друзів» (фільм-вистава), перехожий; 1971—1972 — «День за днем», Костянтин Якушев; 1972 «За твою долю», Матвій; «Вулиця без кінця», Андрій Миколайович Жданович, чоловік Каті Середи, художник-любитель; 1973 «Горя боятися — щастя не бачити», гість; «Стара фортеця», Омелюстий; 1974 «Час її синів», Павло Трохимович Гуляєв, головний інженер заводу; «Ще не вечір», Петро, ​​чоловік Інни; «Останній день зими»; 1975 «Мисливець за браконьєрами», завгосп; «Слідство ведуть ЗнаТоКі. Удар у відповідь», капітан Андрій Іванович Медведєв, працівник ВБРСВ; 1976 «Недільна ніч», Віктор Семенович Манаєв; «Запитай себе», Костров; 1977 «Ходіння по муках», Антон Іванович Денікін; «Повернення сина», Іван Петрович, голова колгоспу; «Гарантую життя», Князєв; «Особисте щастя», Михайло Ерастович Бабулов, директор винного заводу і оптової бази; «Хочу бути міністром», Юрій Матвійович; 1979 «Людина змінює шкіру», Комаренко; «Екіпаж», Міша, диспетчер (до списання на землю — другий пілот); «Щит міста»; 1980 «Золота стріла», «Дід», тренер; «Контрольна смуга», в епізоді; 1981 «Державний кордон. Мирне літо 21-го року», Пан Ярема, польський комендант прикордонної служби; «Люди на болоті», Глушак; 1982 «Дихання грози», Глушак; «Бій на перехресті», начальник штабу; «Лебеді в ставку», дружок Якоба по шпиталю; «Опікуни» (фільм-вистава), Флор Федулич; 1983 — «Довге відлуння»; 1984 «Без сім'ї», містер Дріскол; «Дуже важлива персона», Ракітін; «Преферанс п'ятницями», Федоренко; «Сніг у липні», Мирон Володимирович; «Через всі роки»; 1985 «Джура — мисливець з Мін-Архара»; «Катастрофу не дозволяю»; «Не ходіть, дівчата, заміж», міністр Міністерства заготівель; 1986 «До розслідування приступити», Валентин Кринкін; «Обличчям до обличчя», Андрій Петрович; «Постарайся лишитись живим», генерал Мельников; «Розмах крил», конструктор двигунів; 1987 — «Везуча людина», Зайковський; 1988 «І світло у темряві світить» (фільм-вистава), генерал; «Червоний колір папороті», Єгор Юхимович Фролов; «Об'єктивні обставини» (фільм-вистава), Постников, керівник Райенерго; «Слони», Петро Фомович; 1989 «Вхід до лабіринту», Сергій Іванович Голіцин; «Висока кров», господар; «Фанат», Антонич; «Чаша терпіння», Микола Опанасович, начальник; 1990 «Фанат 2», Антонич; «Остання осінь», Олександр Петрович, великий цеховик «Філін»; 1992 «Без доказів», Роберт, господар пансіонату; «Повітряні пірати», Володимир Васильович, начальник авіаслужби; «Викрадачі води», Сарафанич, бандит; «Щоб вижити», секретар ЦК; 1993 «Крик»; «Чорний лелека», Август, голова колгоспу; 1994 — «Шляхтич Завальня, або Білорусь у фантастичних оповіданнях», Юхим, слуга; 1995 — «Авантюра», Тарас Тарасович, генерал СБУ; 2004 — «МКР є МКР», Євген Овсійович Межаков («Комерція»); 2005 «Аеропорт», Юрій Петрович, директор аеропорту; «Отаман», президент; «МКР є МКР 2», Євген Овсійович Межаков («Комерція»); 2006—2007 — «Кохання як кохання», дід Гліб; 2011 — «Фанат 3: Повернення «Малюка»», Антонич. </div> озвучування 1958 — «Вони звали його Аміго», Петер Госсе; 1968 — «Каратель», священник; 1981 — «Білий танець», читає текст; 1983 — «Героїчна пастораль», Юзеф Лопух''.

Відзнаки Заслужений артист РРФСР з 1970 року; Народний артист Росії з 2 лютого 1993 рокуУказ Президента Російської Федерації № 168 від 2 лютого 1993 року. ; Лауреат: V-го Всесоюзного кінофестивалю за роль у фільмі «Батька» (1972, Тбілісі); IX-го Всесоюзного кінофестивалю за роль у фільмі «Час її синів» (1976, Фрунзе). Державної премії СРСР (1984; за участь у фільмі «Люди на болоті»). Нагороджений орденами Російської Федерації: Дружби (22 лютого 2003); Пошани (3 грудня 2007).

Примітки

Література